Українські ОСББ підготували перелік вимог до уряду і парламенту, виконання яких врегульовує суперечливі норми в законодавстві, забезпечить прийняття нових законів, що регламентують діяльність житлових кондомініумів в країні, вирішить конфліктні ситуації об'єднань з природними монополістами, а також закріпить права співвласників будинків на земельні ділянки та прибудинкові території. Свої умови ОСББ представили вчора в ході IV Всеукраїнського форуму ОСББ у Львові. Втім, вимоги до влади українські об'єднання виставляють вже не перший рік. Однак їх повного виконання досі не вдалося досягти.
Обмін сумнівними люб'язностями
IV Всеукраїнський форум ОСББ (медіа-партнером є ІА «Україна Комунальна») вчора традиційно відкривали організатори. Так, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва ЖКГ Андрій Білоусов заявив, що для відомства питання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є пріоритетним і пообіцяв «активно співпрацювати з представниками ОСББ у вирішенні проблемних питань, прислухатися до їх позиції».
В необхідності спільної роботи упевнений і мер Львова Андрій Садовий: «Ми досить швидко вийшли на певний рівень кількості ОСББ. Зараз цей процес не має такої великої динаміки. Чому? Дуже часто влада багато говорить, що буде допомагати, сприяти, але потім з'являються проблеми та пріоритети. Я завжди намагаюся стати на бік ОСББ, хоча це не просто». Примітно, що передові позиції Львова в питанні розвитку ОСББ зазначив і пан Білоусов: «Львів попереду інших міст щодо створення ОСББ».
Здавалося б святкову частину заходу можна вважати завершеною. Однак саме вона змушує засумніватися в правдивості слів чиновників, а подальша дискусія ОСББ та представників влади свідчить про повну відсутність взаєморозуміння і конструктивного діалогу між сторонами.
Причиною для сумнівів «У.К.» у достовірності сказаного стали численні висловлювання в кулуарах Форуму представників ОСББ про те, що місцеві влади не сприяють розвитку житлових кондомініумів в місті та в країні. Та й заяви заступника Міністра Андрія Білоусова з приводу високих показників львів'ян щодо створення інституцій ефективних власників викликають сумніви. За даними Мінрегіону, лідируючі позиції як раз займають Тернопіль, Чернівці, Донецьк, Херсон, а потім вже Львів.
Перелік невиконаних вимог
До розгляду 170 зареєстрованих делегатів форуму запропонований проект резолюції, який повинні бути прийняти більшістю голосів сьогодні. Щорічне прийняття підсумкового документа є традиційним для делегатів Всеукраїнського форуму ОСББ і являє собою перелік вимог ОСББ до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Антимонопольному Комітетові, Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг.
Згідно з проектом резолюції IV Форуму («У.К.» має копію), представники ОСББ просять парламентарів відкликати законопроекти, що передбачають перейменування об'єднань в житлові товариства, закріпити в Цивільному та Земельному Кодексах право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирних будинків на земельну ділянку та прибудинкові території.
Читайте також: ОСББ знайшли альтернативу
До уряду українські ОСББ звернулися з проханням підтримати проект закону «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку», врегулювати питання надання об'єднанням пільг та субсидій на відшкодування витрат з утримання та обслуговування прибудинкових територій і будинків, розробити порядок оформлення прибудинкових територій, виділити 100 млн грн держбюджетних коштів на пільгове кредитування юросіб (в тому числі ОСББ).
Окремої уваги заслуговують вимоги ОСББ до Нацкомпослуг, Мінрегіону та АМКУ. Зокрема, представники житлових кондомініумів просять відомства роз'яснити підприємствам - природним монополістам, хто є виконавцем послуг з централізованого опалення, холодного і гарячого водопостачання, а також уточнити порядок формування тарифів на ці послуги.
Необхідність чітких розмежувань відповідальності виробників, виконавців і споживачів комунальних послуг викликана тим, що місцева влада, посилаючись на розпорядження галузевого регулятора - Нацкомпослуг, зобов'язують українські ОСББ укладати договори з теплогенеруючими підприємствами і водоканалами (виробниками послуг), згідно з якими об'єднання мешканців стають виконавцями або постачальниками послуг.
Про таку схему, яку «змушують місцеві влади реалізувати», - заявила, зокрема, представник криворізького ОСББ в ході дискусії. З аналогічною критикою і вимогами врегулювати ситуацію звернулася до заступника директора департаменту регулювання відносин, інвестиційної політики та техрозвитку у сфері теплопостачання Нацкомісії Віктору Пегете заступник голови Нацради з розвитку ОСББ при Кабміні Катерина Чижик. За її словами, згідно законодавству, об'єднання не є виконавцями послуг, але їх змушують брати на себе не властиві природі ОСББ функції і зобов'язання. Втім, надати однозначну відповідь пану Пегете вчора так і не вдалося.
Читайте також: ОСББ об'єднують проблеми
Крім того, ОСББ заявляють, що представники Нацкомпослуг не мають наміру брати участь у вирішенні проблеми, що склалася, ігнорують звернення об'єднань і не є на засідання Нацради з розвитку ОСББ («У.К.» - голова Комісії Валерій Саратов є членом Нацради). Втім, за даними Нацкомпослуг, на засіданнях представники регулятора все ж присутні. У відомстві «У.К.» підтвердили, що на останньому засіданні Нацради від 3 жовтня, відбувся в Києві, і в засіданні 13-15 червня у Луцьку брав участь заступник директора Департаменту стратегічного планування та розвитку у сфері комунальних послуг Олексій Корчміт. «Представник Нацкомпослуг бере участь у всіх засіданнях Нацради з розвитку ОСББ», - повідомив «У.К.» керівник прес-служби регулятора Іван Толкачов.
Закон суворий, але - це закон
Спробуємо розібратися самостійно. Згідно ч. 4, ст. 4 закону «Про ОСББ», основною діяльністю об'єднання є «реалізація прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання». Разом з тим, згідно п. 2.2 типового статуту ОСББ (затверджено міністерським наказом), «об'єднання сприяє членам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг». Суб'єкти господарської діяльності, які є виробниками та виконавцями послуг ЖКГ, визначені законом «Про житлово-комунальні послуги». І, відповідно, п.4 ст. 19 закону ОСББ (балансоутримувач або/та управитель), залежно від цивільно-правових договорів, можуть бути споживачами, виробниками та виконавцями послуг».
Нечіткість цієї норми і створює юридичну колізію, на підставі якої, за словами представників ОСББ, місцева влада та комунальні підприємства, які є виробниками послуг, ініціюють підписання договорів, згідно з яким ОСББ стає виконавцем послуги.
Разом з тим, внесення змін у законодавство не входить в сферу компетенції галузевого регулятора, оскільки Комісія не є суб'єктом законодавчої ініціативи. А згідно із законодавством, у разі, якщо ОСББ не визначилися з виконавцем послуги, його статус визначають або зверненням у місцеві органи влади, або на договірних умовах з водо - та теплопостачальними підприємствами. При цьому, регулятор встановлює тарифи, діючі «до стіни будинку», умовно, до моменту, коли ресурс заходить у внутрішньобудинкові мережі. З-за похибок і різних класів точності побудинкових та поквартирних приладів обліку, утворюється різниця, фінансові зобов'язання за яку не мають наміру нести ОСББ (а вони будуть змушені, якщо стануть виконавцями послуг), ні постачальники ресурсів (у разі, якщо для них не визначено статус виконавця).
Таким чином, очевидно, що проблеми ОСББ потребують серйозного законодавчого врегулювання, яке буде ефективним тільки при наявності діалогу між владою та ОСББ. Однак, як показали результати першого для Форуму, консенсусних рішень поки чекати не доводиться.
.gif)
