У законотворчості намітилася нова тенденція - ультрамодним стало пропонувати на розгляд парламенту проекти законів, які повністю або частково дублюють норми або вже відкликаних законопроектів, або версії винесених раніше на громадське обговорення розробленим урядом документів. За допомогою копіювання та зведення воєдино норм відомих ініціатив, парламентарії сподіваються провести реформування сфери житлових правовідносин і законодавчо врегулювати права власності співвласників багатоквартирного будинку. Втім, поки подібні дії викликають лише критику громадськості.
Початок нового парламентського тренду заклали представники фракції КПУ. У вересні Верховна Рада на своєму офіційному сайті оприлюднила проект закону № 3306 «Про житлові товариства», авторами якого є керівник парламентської фракції КПУ Петро Симоненко і голова Комітету ВР з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Спиридон Кілінкаров. Нагадаємо, основні положення документа багато в чому дублюють чинне законодавство, а також норми ставшого вже відомим урядового законопроекту «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку», розробленого юристами компанії Backer & McKenzie, робота якого оплачується за рахунок коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC, входить до групи Світового Банку). Серед іншого, документом пропонується перейменувати об'єднання мешканців багатоквартирних будинків (ОСББ) - на житлові товариства
(див. «У.К.» від 26 вересня).
Слідом за своїми колегами, дублювання чужих законодавчих ініціатив взяли участь представники фракції «ВО «Батьківщина». У п'ятницю, 4 жовтня народний депутат Микола Катеринчук зареєстрував проект закону № 3354 «Про особливості права власності у багатоквартирних будинках». «Україна Комунальна» вже публікувала критичні думки експертів, викликані даною ініціативою
(див. «У.К. від 8 жовтня). Втім, нові подробиці про долю законопроекту потребують ще раз проаналізувати негативні наслідки, які стануть явними в разі його прийняття.
Отже, документом запропоновано вже відомий раніше механізм автоматичного членства всіх співвласників об'єднання, що супроводжується реєстрацією ОСББ як юридичної особи. Одночасно проектом передбачена можливість не проходити держреєстрацію, а колективно приймати рішення, які буде виконувати обрана мешканцями керуюча компанія. Проект закону практично є копією урядового документа з аналогічною назвою, який був винесений Міністерством регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ на громадське обговорення у грудні 2012 року.
Тоді Мінрегіон оприлюднив проект закону, розроблений юристами компанії Backer & McKenzie. Це була одна з перших версій законопроекту, який протягом 2013 року допрацьовувався, видозмінювався, і, нарешті, був затверджений Нацрадою з питань розвитку ОСББ при Кабінеті Міністрів 3 жовтня.
У тому, що законопроект № 3354 є компіляцією урядового документа зізнається і сам автор. «4 жовтня я подав у Верховну Раду законопроект «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку». Текст законопроекту - з деякими суттєвими поправками фактично копія кабмінівського, який свого часу був розроблений, але ліг «під сукно», - заявив Микола Катеринчук на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі
Facebook. Народний депутат також вважає, що «законопроект став ефективної провокацією, покликаною привернути увагу громадськості до теми, яка, незважаючи на всю її важливість, роками перебувала в тіні».
Спровокувати громадськість панові Катеринчуку дійсно вдалося. Насамперед тому, що розроблений за участю Backer & McKenzie урядовий законопроект, який після серії громадських та експертних обговорень неодноразово змінювався, проходить і без того складну процедуру міжвідомчого погодження. За інформацією «України Комунальної» свої зауваження до документа представив Антимонопольний комітет (див. «У.К.» від 26 вересня). Вчора високопоставлене джерело видання в Кабінеті Міністрів повідомило «Україні Комунальній», що 9 жовтня на засіданні уряду проект розглядався, однак так і не був затверджений. Прем'єр-міністр Микола Азаров доручив голові Мінрегіону Геннадію Темнику у двотижневий термін доопрацювати документ з урахуванням зауважень.
Однак говорити про те, що законопроект № 3354 - лише копія урядового документа неправомірно. Його «новаторство» полягає в тому, що їм істотно спрощуються умови створення об'єднання, а головне - легітимізація загальних зборів мешканців. Для цього автор документа пропонує скасувати норму, згідно з якою збори є правомочним, якщо у ньому брали участь більше половини членів об'єднання. Натомість - ініціативи трьох мешканців будинку буде достатньо, щоб визнати рішення про створення ОСББ легітимним.
Фактично, законопроектом пропонується узаконити тіньову схему створення «рейдерських» або як їх ще прийнято називати «фейкових» ОСББ, про яку «Україна Комунальна» неодноразово писала раніше. Якщо ця норма буде прийнята парламентом, то багато українці ризикують опинитися в ситуації, коли без їх згоди та участі, у будинку створено ОСББ, три мешканця візьмуть на себе відповідальність за управління спільною власністю, а головне, зможуть на законних підставах ухвалити рішення і про щомісячні збори на ремонт будівлі, і те, які житлові послуги будуть надаватися співвласникам будинку, і навіть про те, скільки вони будуть коштувати.
Втім, це далеко не всі колізії, які ризикують зазнати мешканці багатоквартирних будинків, якщо законопроект № 3354 буде прийнятий. Ст. 5 документа містить взаємовиключні норми. Зокрема, пропонується вважати, що спільне майно багатоквартирного будинку - «це спільна сумісна або спільна часткова власність співвласників». Але спільна власність передбачає право декількох власників володіти, розпоряджатися спільним майном, без визначення часток кожного з них. Часткова ж, навпаки, передбачає якраз володіння спільним майном з визначенням правовстановлюючими документами розміру частин цієї власності. Згідно ст. 382 Цивільного Кодексу, приміщення загального користування, опорні конструкції будинку належать власникам квартир у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності. Зміну цієї норми на право володіння
спільним майном у частках експерти вважають наріжним каменем реформи житлових правовідносин. Але поєднувати в одному законі два абсолютно протилежних види прав на власність є абсурдним.
Таким чином, останні тенденції законотворчості в сфері житлового права свідчать про те, що визначення статусу українських об'єднань співвласників багатоквартирних будинків стало основною темою для політичного піару. Останні ініціативи про створення житлових кондомініумів європейського типу все більше демонструють не бажання суб'єктів законодавчої ініціативи прописати чіткі «правила гри» для українських об'єднань мешканців і врегулювати їх права на спільну власність, а взяти участь в модній політичній тенденції. В результаті, зараз у парламенті зареєстровано два законопроекти, якими пропонується дуже широкий перелік норм від перетворення ОСББ у поширені в радянську епоху житлові товариства - до дозволу взяти на себе відповідальність за управління багатоквартирним будинком за бажанням лише трьох мешканців. При цьому урядовий законопроект, яким також пропонується одночасно як і обов'язкове членство, так і право взагалі не
реєструвати ОСББ, чиновники ніяк не можуть внести у парламент. Не хочеться поспішати з передчасними висновками, але те, що відбувається, свідчить про те, що реформа у сфері житлових прав в черговий раз зайшла в глухий кут. А ось страждають від цього, як здавна повелося, аж ніяк не чиновники і парламентарії, а українці, для яких законодавчо досі не визначені їх житлові права.
Марія Цатурян
.gif)
