Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоТермомодернізацію будівель перекладуть на плечі інвесторів
Новини ЖКГ
07 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
04 Березня 2024 p.
01 Березня 2024 p.
29 Лютого 2024 p.
28 Лютого 2024 p.
23 Лютого 2024 p.
21 Лютого 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Термомодернізацію будівель перекладуть на плечі інвесторів

Депутати підготували до другого читання кілька законопроектів, які передбачають залучення інвесторів до підвищення енергоефективності будівель. Це може стати першим кроком до початку термомодернізації будівель бюджетної сфери, а згодом - і житлофонду.

Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні два дуже важливих законопроекти: №1313 «Про впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та №1409 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». У підготовці зазначених законопроектів активну участь брали як українські, так і міжнародні громадські та фінансові організації: асоціація «Інноваційний розвиток України», агентство міжнародного розвитку США, Європейський банк реконструкції і розвитку, тощо.

Наразі ці два взаємопов'язаних законопроекти підготовлені до другого читання. У разі їхнього прийняття в Україні вперше буде створено реальний фінансово-економічний механізм, завдяки якому може бути розгорнута масова термомодернізація існуючих будівель бюджетних організацій (шкіл, лікарень, дитячих установ, адмінбудівель тощо).
 
Суть пропонованих нововведень полягає у створенні правових засад залучення до роботи з підвищення енергоефективності будівель недержавних інвесторів на основі енергосервісних договорів. У зв'язку з чим, визначено порядок проведення торгів на закупівлю енергосервісних послуг, утримання енергосервісного договору, термін на який він укладається, обов'язки сторін та інше. Головною ж перевагою нових законопроектів є законодавче закріплення порядку повернення вкладених інвестицій за рахунок отриманої економії енергоресурсів після завершення термомодернізаційних заходів. Завдяки чому створюються умови, які сприяють зацікавленості приватних інвесторів до вкладення інвестицій у підвищення енергоефективності будівель бюджетних організацій. Як показує досвід інших країн, де активно працюють енергосервісні організації, таким шляхом можна успішно вирішувати проблеми підвищення енергоефективності існуючих будівель.
 
Питання термомодернізації існуючих бюджетних будівель у нашій країні стоїть дуже гостро. У цьому секторі перевитрачатиметься значна кількість енергоресурсів і скорочення їх споживання хоча б на 30%, що цілком реально здійснити за рахунок термомодернізаційних заходів, дозволило б зекономити для держави близько 1 млрд куб. м газу в рік. Разом з тим для підвищення енергоефективності близько 100 тис. бюджетних будівель знадобиться кілька сотень мільярдів гривень, які практично нереально виділити за рахунок державного бюджету. У таких умовах залучення приватних інвестицій у цю сферу - єдине рішення, яке здатне впоратися з існуючими проблемами енергоефективності будівель бюджетних організацій. При цьому дуже важливо, щоб запропонований порядок компенсації витрат інвесторів працював чітко і без будь-яких несподіваних збоїв.
 
 
Важливість цього обумовлена тим, що при успішній реалізації більшості положень розглянутих законопроектів, котрі стосуються бюджетних будівель, у майбутньому вони можуть бути успішно застосовані при ще більш масштабній роботі з термомодернізації існуючого житлового фонду. Обсяг майбутньої в цьому напрямку роботи на багато перевищує те, що необхідно зробити з підвищення енергоефективності бюджетних будівель. Сьогодні кількість багатоквартирних будинків в Україні перевищує кілька мільйонів будівель, при цьому 75% з них побудовані до 1990 року і потребують негайної термомодернізації та капітального ремонту. За оцінками фахівців, на це буде потрібно більше 1 трильйона гривень. Знайти такі кошти не зможе ані держава, ані населення. Виходом може бути залучення приватних інвестицій на умовах енергосервісних контрактів з подальшим поверненням вкладених коштів за рахунок отриманої економії енергоресурсів після реалізації термомодернізаційних заходів.
 
За такою схемою в 2010-11 роках був виконаний проект термомодернізації 144-квартирного житлового будинку ОСББ «Біном» в Луцьку. Енергосервісний договір був укладений об'єднанням співвласників із компанією «Луцькі комунальні системи». Згідно з договором компанія за свої кошти проводить термомодернізацію будівлі і протягом 10 років після цього за рахунок отриманої економії енергоресурсів повертає вкладені кошти і невеликий прибуток. При цьому квартировласники, не вкладаючи жодної копійки в термомодернізацію своєї власності, комунальні послуги у цей період оплачують по загальноміським тарифами з 10% знижкою. Термомодернізація будівлі включала утеплення фасадів, заміну вікон у місцях загального користування на енергоефективні, встановлення індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням, проведення балансування системи опалення. Загалом на ці роботи було витрачено близько 2 млн грн. Виконаний комплекс робіт дозволив на половину скоротити енергоспоживання будівлі, що підтверджено в ході експлуатації в наступний період.
 
На жаль, поки це поодинокий приклад, який не отримав широкого розвитку. І причина, швидше за все в тому, що відсутня законодавчо-правова база подібної діяльності, яка гарантувала б приватному інвестору повернення вкладених ним коштів у роботу з підвищення енергоефективності житлових будівель.
 
На порозі масштабної термомодернізації існуючих будівель необхідно провести значну роботу зі створення і вдосконалення діяльності супутніх організаційних структур. Насамперед, це стосується енергоаудиторських та енергосервісних компаній. Враховуючи майбутній обсяг роботи їхня сьогоднішня кількість явно недостатня. Слід також зайнятися підвищенням якості їхньої роботи, професіоналізма працівників і підготовкою кваліфікованих кадрів для роботи в подібних структурах. Безумовно, при успішній реалізації нових законодавчих актів будуть створені привабливі економічні умови і серйозні передумови для збільшення числа подібних організацій.
 
 
Аналогічна ситуація має скластися і на ринку будівельно-монтажних організацій, які займаються роботами з підвищення енергоефективності будівель. Їх число також має зрости відповідно до зростаючим обсягом термомодернізаційних робіт. При цьому діяльність таких організацій повинна базуватися на найсучасніших енергозберігаючих технологіях, високій кваліфікації персоналу, підвищеній відповідальності за якість і строки виконання робіт.
 
Того ж слід очікувати і в сфері виробництва енергоефективних матеріалів і обладнання, необхідних для здійснення термомодернізації будівель. Масштабна робота з підвищення енергоефективності будівель потребує створення нових вітчизняних виробництв з їхнього випуску, сприятиме залученню іноземних інвестицій у цю сферу і в кінцевому підсумку зростанню зайнятості в країні і збільшення робочих місць. У планах розвитку багатьох зарубіжних компаній, які сьогодні постачають енергоефективне обладнання і матеріали у нашу країну, були проекти створення в Україні філій своїх виробництв. Однак їхня реалізація була припинена через повільні темпи термомодернізації в нашій країні. Прискорення цих темпів сприятиме поверненню до подібних проектів, що дасть можливість країні отримати десятки нових високотехнологічних виробництв з випуску енергоефективних матеріалів і обладнання.
 
У висновку хотілося б відзначити, що прийняття нових законодавчих актів, безумовно, стане серйозним кроком нашої країни у подоланні залежності від поставок імпортних енергоносіїв. Але це лише перший крок. І від того наскільки він буде успішним, залежить коли ми зробимо другий, більш важливий, крок - початок масової термомодернізації існуючого житлового фонду. 
 
Олександр Горбатовський, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (1)
Коля Пухов
21 Березня 2015 p. 20:36
Викладаю свої міркування щодо виникнення розгерметизації будинків у Києві ( можливо, і в інших великих містах). --------------------------------------------------------------------------------------------------------------Мабуть усі пам"ятають, як у 2010-2013 роках усі державні свята супроводжувались у Києві грандіозними по кількості та потужності вибухів святковими салютами, дію яких можна було порівняти з дією невеликого землетрусу. Люди, у тому числі ветерани ВОВ, неодноразово скаржилися до колл-центру, що результатами цих салютів стають пошкодження будівельних конструкцій внаслідок ударної хвилі, а саме: утворення тріщин в стінах, особливо у хрущовках, аварії водопроводу і каналізації. Натомість, колл-центр навіть не реєстрував ці звернення, пояснюючи ветеранам, що ці вибухи у їх честь. Мешканці багатоповерхівок можуть підтвердити, що взимку навіть при добре розігрітих батареях у їх квартирах було холодно , оскільки тепло виходило назовні через утворені вибухами мікротріщини у стінах будинків. Припускаю, що такі потужні та чисельні вибухи під виглядом святкових салютів робилися навмисно режимом Януковича з метою руйнування житлового та нежитлового фонду та комунікацій.