Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЖитлоЯк підвищити енергоефективність багатоповерхівок
Новини ЖКГ
20 Жовтня 2021 p.
19 Жовтня 2021 p.
14 Жовтня 2021 p.
07 Жовтня 2021 p.
30 Вересня 2021 p.
28 Вересня 2021 p.
27 Вересня 2021 p.
24 Вересня 2021 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

УК Як заповнити декларацію для призначення субсидії?

УК  Як заповнити заяву про призначення субсидії?

 



 

 



 

Як підвищити енергоефективність багатоповерхівок

Кожен уряд незалежної України одним із головних пріоритетів у своїй діяльності визначав необхідність вирішення проблем підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства.

Кожен уряд незалежної України одним із головних пріоритетів у своїй діяльності визначав необхідність вирішення проблем підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. У своїх програмах дій вони намічали шляхи вирішення цих проблем, розробляли відповідні державні програми, визначали комплекс заходів, які сприяли їх реалізації. Разом з тим жоден з намічуваних заходів, жодна з програм так до кінця і не були реалізовані. Причин такого стану багато. Головне ж у тому, що майже завжди добрі наміри не збігалися з фінансовими і матеріальними можливостями. Програми не фінансувалися взагалі або кошти на їх реалізацію виділялися за залишковим принципом. Що стосується пропонованих заходів, то вони були досить часто нереальними і не завжди технічно обґрунтованими.

Так свого часу пропонувалося перевести теплопостачання всіх багатоквартирних будинків і громадських будівель з централізованого на автономне, тобто кожна будівля повинна було б мати свою вбудовану, прибудовану або дахову котельню. На думку ініціаторів цієї пропозиції, подібний захід мав значно скоротити (до 30%) споживання енергоресурсів. Разом з тим, за підрахунками фахівців, реалізація подібного заходу коштувала б грошей сумірних з десятьма річними бюджетами всієї країни, що складно розглядати як реальну пропозицію.

Розглядалися пропозиції про переведення житлових будинків на індивідуальне поквартирне опалення. У деяких містах вже навіть повністю відмовилися від централізованого теплопостачання багатоквартирних будинків, і перейшли на поквартирне. Таке рішення хоча і технічно можливо, але реальної економії енергоресурсів не забезпечить, а швидше навпаки призведе до збільшення їх споживання. В такому випадку проглядається явне небажання місцевих органів влади займатися питаннями підвищення ефективності міського теплового господарства і всі турботи в цьому напрямку перекласти на плечі населення. Крім того, для здійснення подібного заходу потрібна згода всіх мешканців кожного конкретного будинку на перехід до поквартирного опалення. Частковий перехід на поквартирне опалення практично неможливий, оскільки призведе до повного розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення. Отримати згоду всіх власників квартир на подібну реорганізацію досить складно.

Читайте також: Тарифно-цінова політика заважає енергоощадності

Нині діючий уряд пропонує здійснити широку підтримку електроопалення. Використання електроенергії для опалення в принципі хороше рішення. Особливо враховуючи можливість споживання для цих цілей дешевої нічної електроенергії. Однак переклад багатоквартирного житлового фонду на електроопалення практично нереальний з-за неможливості існуючих внутрішньобудинкових електромереж впоратися з багаторазово зростаючими навантаженнями.

Слід зазначити, що кожне з розглянутих вище заходів в певних умовах можуть бути досить ефективними. Приміром, всі вони можуть успішно застосовуватися для малоповерхового індивідуального житла. Системи автономного опалення можуть бути економічні при будівництві будівлі на відокремленому ділянці, коли прокладка теплових мереж до нього призводить до значного подорожчання будівництва або відсутній резерв потужностей у теплопостачальної організації для опалення такого будинку. Однак для більшості існуючих багатоквартирних будинків у великих містах, опалювальних від централізованих джерел теплопостачання, такі рішення будуть малоефективні.

В середині 90-х років мені довелося забезпечувати візит Міністра будівництва Данії в Україну. Під час однієї із зустрічей, де розглядалися наші проблеми з теплопостачанням і, дізнавшись про те, що більше 80% наших багатоповерхових будинків опалюються централізовано, він назвав це національним надбанням. Мотивував таку оцінку він тим, що з досвіду Данії, де централізоване теплопостачання становить 70%, воно найбільш адаптоване до термомодернізації. Після нафтової кризи 70-х років за рахунок термомодернізації існуючого житлового фонду, опалювального від централізованих джерел, у Данії вдалося скоротити споживання енергоресурсів більш ніж наполовину. Аналогічним шляхом пішли і наші найближчі західні сусіди - Польща, Чехія, Словаччина.

Повна термомодернізація існуючого житлового фонду України, а це стосується практично всіх будівель, побудованих до 1993 року, - дорогий і тривалий процес. Вона включає необхідність утеплення огороджувальних конструкцій будівлі та модернізацію його інженерних систем. Безумовно, виконати її в повному обсязі в масштабах всієї країни було б ідеальним вирішенням, але це нереальне завдання. Необхідно розбити її на реальні етапи, які найбільш здійсненні, вимагають мінімальних витрат і приносять швидкий та відчутний ефект. Виходячи з сьогоднішніх реалій, першим з таких етапів має стати обладнання всіх багатоквартирних будинків засобами обліку спожитої теплової енергії та тепловими пунктами з погодним регулюванням.

Читайте також: П’ять кроків виходу з енергетичної кризи

Обґрунтованість такого підходу в тому, що повинен бути дотриманий основний принцип енергозбереження - регулювання і облік. У нас вже була держпрограма з обладнання існуючого житла приладами обліку, а ефективність її нульова. Теплопостачальні організації постачали тепла стільки, скільки вважали за потрібне і споживач ніяк не міг вплинути на це. Споживач знав, скільки енергії він здобув і повинен був заплатити за неї незалежно від своїх реальних потреб. Звідси «недопалення», «перепалення» і відкриті кватирки. Погодне регулювання дасть можливість уникнути всього цього і наблизитися до оптимального енергоспоживання. При цьому дуже важливо, щоб кожен власник квартири бачив у своїх платіжках за теплову енергію, що в більш холодні місяці року він платить більше, а в менш холодні - менше. Тим самим населення буде практично відчувати вплив обліку та регулювання на вартість спожитого тепла, і буде створюватися база для успішного переходу до наступного етапу - організації поквартирного обліку та регулювання.

Організація побудинкового обліку і погодного регулювання споживаної теплової енергії заслуговує розробки спеціальної державної програми з причини своєї високої ефективності, малозатратності (порівняно з іншими етапами) і швидкої окупності. В Україні вже реалізовано сотні проектів з загальнобудинкового обліку та погодного регулювання. Всі вони показали високу ефективність - зменшення теплоспоживання в середньому на 30% і термінами окупності в межах одного року.

Олександр Горбатовський,
лауреат державної премії України з науки і техніки, заслужений будівельник України, спеціально для ІА "Україна Комунальна"

 
Коментарі (0)