Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоВлада ігнорує проблеми гуртожитків
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

УК Як заповнити декларацію для призначення субсидії?

УК  Як заповнити заяву про призначення субсидії?

 



 

 



 

Влада ігнорує проблеми гуртожитків

Рік тому парламент доручив Кабміну регламентувати відшкодування витрат на ремонт гуртожитків. Уряд зробив навпаки — запропонував цю норму вилучити, а Мінрегіон зобов'язав мешканців гуртожитків проводити поточні ремонти за власний кошт.

У вересні свій перший ювілей відзначила Постанова Верховної Ради №1674-VII від 2 вересня 2014 року, якою затверджено рекомендації «гуртожиткових» парламентських слухань — про житлові проблеми мешканців гуртожитків та шляхи їх розв'язання. Це розлогий, ідеалістичний документ. По суті, укладачі постанови виконали роль психотерапевта: надали громадянам і небайдужим законотворцям можливість «вилити душу». Тому шанси на більш-менш повне втілення рекомендацій парламентаріїв від початку були невеликі. 

Але ось у чому не можна відмовити Постанові №1674-VII, так це в актуальності. Причому за рік «гуртожиткові» рекомендації не лише не «вивітрилися», а й, навпаки, стали більш злободенними. 

Провал очікувань і обіцянок

Не секрет, що жителі гуртожитків давно знаходяться на узбіччі держрегулювання житлових стосунків. Приватизація житла обійшла їх стороною.
 
Лише в 2008 році Верховна Рада прийняла Закон №500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Проте повною мірою він не реалізований досі, а велика частина мешканців гуртожитків під дію закону не підпадає. До того ж, сам закон залишає бажати кращого і не позбавлений спірних норм. 
 
У 2012 році парламент затвердив Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 рік. В рамках програми більше 1000 гуртожитків повинні бути переведені у комунальну власність. Однак гроші на ці цілі з держбюджету не виділяються, тому фінал у цільової програми, судячи з усього, буде як і у загальнодержавної програми розвитку ЖКГ 2010-2014. 
 
Вже доконаний факт і повний провал виконання парламентських «гуртожиткових» рекомендацій. Із більш ніж 100 доручень 17 різним відомствам виконано лише кілька. Зокрема, Верховна Рада продовжила дію мораторію на відчуження гуртожитків, які підпадають під дію Закону №500-VI, на 6 років — до 2019 року. В іншому справи з забезпеченням реалізації житлових прав мешканців гуртожитків — «повний швах».

Вилучити дорівнює удосконалити?

Зараз на підступах до сесійної зали парламенту знаходиться урядовий законопроект №2434a. Кабмін схвалив його в середині липня і позиціонує як прогресивний: той, що рятує Закон №500-VI від зайвих норм. 
 
Ця ідея не нова. Проект, поданий у Верховну Раду, Мінрегіон презентував ще в листопаді 2014 року. Тоді Міністерство пояснило, що документ розроблено з метою «спрощення господарських відносин у житловій сфері». У липні 2015 року, після схвалення проекту Кабміном, і уряд, і Мінрегіон відзвітували про те, що згідно з проектом «громадяни, які на законних підставах зареєстровані» і проживають у гуртожитку, «можуть здійснювати за власні кошти ремонт житлових та допоміжних приміщень», а сам проект регламентує «порядок утримання допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій».
 
 
Насправді, усе не зовсім так. Точніше зовсім не так. Ніяких нових норм проект №2434a в «гуртожиткове» законодавство не приносить. Право на ремонт свого житла та допоміжних приміщень за власні кошти зі згоди власника гуртожитку, — у його мешканців є і зараз. Це прямо передбачено п.111 частини першої статті 3 Закону №500-VI, діючого з 30 вересня 2011 року — моменту набрання чинності Закону №3716-VI, корегуючого «гуртожиткове» законодавство. 
 
Нюанс в тому, що відповідно до п.111 власник гуртожитку зобов'язаний відшкодувати мешканцеві «казенного» житла витрати, понесені ним при проведенні ремонту. Відповідний порядок відшкодування Кабмін повинен був затвердити до 30 грудня 2011 року. Але фактично порядку відшкодування немає.
 
Схожа ситуація і з порядком утримання допоміжних приміщень гуртожитків. Його Кабмін також повинен був затвердити (але не затвердив), оскільки норма про зміст допоміжних приміщень — одне з нововведень Закону №3716-VI. До його прийняття профільний «гуртожитковий» закон регламентував лише утримання приватизованих жилих приміщень у гуртожитках та утримання прибудинкової території. 
 
Так ось, суть проекту №2434a зводиться до того, що він вилучає з Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» три норми, привнесені Законом №3716-VI, а саме п. 9 та п.111 із статті 3 і фрагмент статті 6, що регламентують проведення ремонтів та утримання допоміжних приміщень і прибудинкових «гуртожиткових» територій. Заодно з Кабміну знімаються зобов'язання за твердженням вищезгаданих порядків. Простіше кажучи, у разі прийняття проекту №2434a, виплата компенсацій за проведення ремонту для власників гуртожитків перестане бути обов'язком. Так що взаємини в «гуртожитковій» сфері урядовий проект дійсно спрощує, але за рахунок обмеження прав мешканців гуртожитків. 

Побратими по нещастю

Хоча варто визнати, що життєздатність п.111 спочатку була під питанням. Зараз скористатися правом на отримання компенсації за «ремонтні клопоти» мешканці гуртожитків не можуть, тому що немає затвердженого порядоку. Однак навіть якби він був, на практиці, швидше за все, нічого б не змінилося, оскільки для проведення ремонту потрібна згода власника.
 
Як підкреслюється в пояснювальній записці до проекту, консультації з чиновниками і громадськими діячами показали, що власники гуртожитків не підтримують компенсацію витрат на проведення ремонтів, у зв'язку з чим реалізувати на практиці цю норму не можна. Тому не дивно, що проект Кабміну підтримали Всеукраїнська профспілка «Захист прав» та Комітет захисту мешканців гуртожитків України ВГО «СГОУ «Народна Рада».
 
Справа в тому, що і прийняття проекту нічого не змінить. Розробники акцентують увагу на тому, що мешканці гуртожитків зможуть укласти з власником цивільний договір і прописати в ньому особливості проведення ремонту та відшкодування витрат. Однак 19 серпня 2015 року в Україні почало діяти нове Положення про гуртожитки, затверджене Наказом Мінрегіону №84 від 27 квітня 2015 року. Згідно з цим документом, жителі гуртожитків зобов'язані забезпечувати за власний рахунок проведення поточного ремонту приміщення, в якому проживають. Відповідно, ніяких прав на відшкодування витрат за проведення поточних ремонтів жителі гуртожитків більше не мають навіть в теорії. Очевидні — «закручування гайок».
 
У раніше діючому Типовому положенні про гуртожитки «зразка» 1986 року, яке 12 серпня 2015 року втратило чинність у зв'язку із скасуванням Кабміном, містилася більш м'яка норма. Мешканцям гуртожитків також було поставлено в обов'язок проведення поточного ремонту житла за свій рахунок, але при цьому перелік ремонтних робіт був вичерпним і складався всього з 6 позицій: побілка, фарбування, ремонт електропроводки, встановлення скла, тощо. По суті, мова йшла про проведення «косметичних» ремонтів. 
 
У новому Положенні міститься лише загальна норма — про проведення поточних ремонтів, що відкрило широкі можливості для довільного трактування, в тому числі для примусу мешканців гуртожитків до проведення ремонтних робіт, які раніше не входили в обов'язковий перелік. Які вже тут компенсації. 
 
Що ж стосується ремонтів «з фантазією», тобто серйозного поліпшення тимчасового житла і ремонтів допоміжних приміщень, чинні норми Цивільного кодексу дуже близькі до розкритикованого розробниками законопроекту п.111 статті 3 Закону №500-VI. Відповідно до статті 778 Цивільного кодексу покращувати предмет договору найму (оренди) можна тільки за згодою власника. Однак, якщо поліпшення вже здійснено, наймач отримує право на відшкодування вартості необхідних витрат. Саме цей алгоритм у Законі №500-VI зараз і прописаний. Проект №2434a фактично пропонує замінити «шило на мило». 

Для кого рекомендації?

Але більше за все примітно в проекті Кабміну та Мінрегіону навіть не це, а тренд удосконалення «гуртожиткового» законодавства. Постанова Верховної Ради №1674-VII містить 17 рекомендацій, адресованих Кабміну. Одна з них прямо стосується відшкодування витрат на ремонти та порядку утримання допоміжних приміщень. Депутати доручили уряду прийняти відповідні порядки до кінця 2014 року. Фактично ж з усіх нормотворчих доручень Кабмін виконав лише одне — затвердив нове положення про гуртожитки, та й то майже з річним запізненням. 
 
 
Між тим, реалізація деяких з рекомендацій дійсно могла б кардинально змінити становище мешканців гуртожитків. Зокрема, серед невиконаних — доручення Кабміну до 1 грудня 2014 року розробити поправки до Загальнодержавної цільової програми передачі в комунальну власність гуртожитків, які включено до статутних капіталів підприємств у процесі приватизації. Мешканці гуртожитків цієї категорії в правах на житло обділені. Під дію Закону №500-VI підпадає лише частина з них, але навіть вони, як правило, не можуть розжитися власним житлом, оскільки в рамках цільової програми у комунальну власність передаються лише державні гуртожитки, а без такої передачі приватизувати кімнати в гуртожитках неможливо.
 
Настільки ж актуальні проблеми — фінансування держпрограми і легалізація мешканцями гуртожитків свого статусу. Парламентарії наказали Кабміну забезпечити виділення коштів з держбюджету і вирішити проблему видачі ордерів мешканцям гуртожитків, так як багато з них ордерів досі не мають. 
 
Ці доручення також не виконані. Як і приписи — забезпечити укладення власниками договорів безстрокового найму або оренди з мешканцями гуртожитків; при підготовці держбюджету виділяти кошти на повноцінне фінансування передачі гуртожитків у комунальну власність; а з 2015 року — і кошти на відновлення документації гуртожитків та їх капітальний ремонт. 
 
Найсумніше в цій ситуації те, що час працює проти жителів гуртожитків. У 2011 році — на момент внесення «ремонтних» поправок, — під дію Закону №500-VI потрапило близько 4 тисяч гуртожитків, з них понад 1100 гуртожитків, включених в статутні капітали підприємств, а всього гуртожитків в Україні налічувалося близько 9,8 тисяч. На 1 липня 2015 року під дію Закону №500-VI, за розрахунками Мінрегіону, підпадає 3033 гуртожитки, в тому числі 527 гуртожитків, включених в статутні капітали. На 1 січня 2015 року, за даними Держстату, в Україні - 7,8 тисяч гуртожитків. «Гра на вибування» триває, а проблеми залишаються.
 
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (0)