Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЖитлоДержавні житлові програми: бути чи не бути
Новини ЖКГ
26 Квітня 2024 p.
23 Квітня 2024 p.
18 Квітня 2024 p.
16 Квітня 2024 p.
09 Квітня 2024 p.
05 Квітня 2024 p.
04 Квітня 2024 p.
03 Квітня 2024 p.
01 Квітня 2024 p.
19 Березня 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Державні житлові програми: бути чи не бути

На поліпшення житлових умов в Україні чекає понад 650 тисяч сімей. Полегшити їхню участь мала б реалізація державних житлових програм. Однак, у Мінрегіоні їх вважають неефективними. Тож, шанс на фінансування у наступному році мають одиниці.
З початку року, за даними Державної служби статистики, в Україні на квартирному обліку перебуває 657,2 тис. сімей та одинаків. Це на 150,5 тис. сімей менше, ніж на початок 2014-го. Втім, радіти нічому, адже попри таке скорочення квартирної черги, число людей, котрі потребують поліпшення житлових умов, залишається значним. Якщо ж вдатися до порівнянь, взагалі виявиться, що сам процес забезпечення населення омріяними квадратними метрами суттєво гальмується, або ж і зовсім стоїть на місці. Так, за інформацією Мінрегіону, з  1991 року до сьогодні рівень забезпечення українців житлом впав з 179 тис. сімей до 3 тис. сімей.
 
Примітно, раніше у вирішенні житлових проблем населення влада покладала великі надії на реалізацію державних житлових програм. Зокрема, «Доступне житло, 70/30», здешевлення вартості іпотечних кредитів та молодіжне кредитування. Втім, попри високі старти усі вони зазнали фіаско. За інформацією Держмолодьжитло, порівняно з 2013 роком впродовж 2014 року, скориставшись програмою «Доступне житло», свої житлові умови поліпшило у сім разів менше сімей – 144, що є найгіршим показником за 5 років функціонування програми.  У рамках здешевлення вартості іпотечних кредитів у 2014 році було укладено лише 170 угод, тоді як у роки старту (2012-й, 2013-й) рахунок йшов на тисячі. Схожа ситуація і з державною допомогою на поліпшення житлових умов молоді.
 
Причинами такого спаду є ніщо інше як недофінансування. У минулому році в державній казні забракло коштів на поліпшення житлових умов населення і видатки на ці цілі були значно скорочені. Зокрема, дотування виплат часткової компенсації відсоткової ставки іпотечних кредитів, наданих молодим сім'ям і громадянам, у 2014 році скоротилося до 60,8 млн грн, тоді як у 2013-му ці цілі було затверджено майже 67 млн грн. Фінансова підтримка Держфонду сприяння молодіжному будівництву була урізана на майже 5 млн грн - до 6,8 млн грн. Незмінною була лише сума коштів, які планувалося направити на здешевлення іпотечних кредитів для забезпечення громадян доступним житлом - 300 млн грн. Однак, посеред року відповідні видатки «переграли» у бік скорочення ще раз, а програму «Доступне житло» взагалі заморозили.  
 
 
Власне, цьогоріч ситуація не краща. За словами в.о. голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергія Комнатного, через брак коштів у Держбюджеті деякі програми, зокрема, здешевлення вартості іпотечних кредитів та часткова компенсація іпотечних кредитів, призупинено. «Нові кредити не видаємо,  продовжуємо обслуговувати лише діючі кредити», - зазначив він у ефері одного зі столичних телеканалів.
 
Окрім цього, наразі на обслуговування вже підписаних договорів діє також програма пільгового кредитування молодих сімей.  «На жаль, у цьогорічному Держбюджеті на нові кредити грошей не передбачено, - пояснює пан Комнатний. - Проте закладені кошти у місцевих і обласних бюджетах, за рахунок чого в регіонах і йде кредитування. На сьогодні виділено і видано кредитів на понад 20 мільйонів. До кінця року очікуємо ще близько 40 мільйонів видати. Лідерами з кредитування є Харківська, Херсонська, Миколаївська та Львівська області».
 
А ось програма кредитування за рахунок статутного капіталу Фонду, за його словами, діє повністю. «Два місяці тому урядом прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 38 мільйонів. Також у нас були залишки коштів за минулий період, а отже нині Фонд активно видає кредити молодим сім’ям для придбання або будівництва житла» - зауважує Сергій Комнатний. Це, звісно, краплина в морі.
 
Чому економлять саме на житлових програмах? – у Мінрегіоні аргументують їхньою неефективністю. «Свою ефективність поки показує тільки програма кредитування «70 на 30» - зауважив в одному з інтерв’ю Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
 
За його словами, цьогоріч Міністерство робило бюджетний запит на фінансування всіх програм житлового кредитування, але зважаючи на складну фінансову ситуацію, коштів державою не було виділено. 
 
«Наразі триває тільки реалізація вже існуючих договорів за програмами. Програми, за якими держава компенсує частину відсотків за кредитами, показала свою неефективність, оскільки банківська ставка постійно змінюється, і закласти в бюджет необхідну суму для забезпечення такої програми дуже складно. Також необхідно розуміти, що в разі компенсації частини відсотків за кредитом кошти з бюджету спрямовуються в банківський сектор, а в разі програми «70 на 30» – кошти направляються у будівельний сектор. Кожен будівельник платить близько 29 копійок з кожної вкладеної в будівництво гривні. Тому держава, з одного боку дає 30% компенсації, а з іншого боку – вона отримує майже те ж саме у вигляді податків. Це дуже гарна і перспективна система» - пояснює Міністр.
 
 
Тож, у перспективі в Мінрегіоні будуть робити ставку саме на цю програму. «На наступний рік саме на реалізацію цієї програми ми будемо готувати бюджетний запит в 1 мільярд гривень. Нам важливо, щоб відбулася активізація ринку будівництва. В цьому році було виділено 1,1 млрд гривень на придбання квартир для військовослужбовців, але на ринку немає достатнього обсягу готового житла. Воно є, але щось добудовано на 80%, що на 95%, а за законом купувати квартири можна тільки у зданих об'єктах» - зазначив Геннадій Зубко.
 
Експерти з цим не погоджуються. Так, Держфонд сприяння молодіжному будівництву спонукає Конфедерацію будівельників України звернутися до уряду з проханням підтримати необхідність відновлення реалізації програм пільгового кредитування молоді та надання державної підтримки для придбання житла, а також запровадження нових фінансово-кредитних механізмів забезпечення населення доступним житлом, зокрема субсидування частини вартості житла, що придбається для різних категорій громадян.
 
«Житлові програми необхідно розвивати на місцях. Це мають бути не лише декларативні засади, які викладаються на паперових носіях, це мають бути реальні дії, реальні ресурси і, як наслідок, позитивні зрушення у розвитку кожного окремого регіону», - наголосив на  виїзному засіданні Конфедерації будівельників Сергій Комнатний.
 
При цьому посадовець зауважив, що без підтримки держави місцеві органи влади та самоврядування не зможуть комплексно та ефективно підійти до питання фінансування та розвитку житлових програм.
 
Примітно, місяцем раніше, на одному із заключних засідань Верховної Ради,  за підтримку державних житлових програм проголосували учасники парламентських слухань «Сімейна політики України – цілі та завдання». Зокрема, вони закликали народних депутатів та представників уряду звернути увагу на необхідність фінансування державних житлових програм, як одного з пріоритетних напрямків державної житлової політики та при перегляді Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачити видатки на реалізацію зазначених програм як в поточному році, так і протягом наступних років. Поки без результатно.
 
Вадим Менаєв
 
Коментарі (0)