Рус Укр
ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаЯк підтримують енергоефективність в Україні та в Європі
Новини ЖКГ
19 Березня 2024 p.
07 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
04 Березня 2024 p.
01 Березня 2024 p.
29 Лютого 2024 p.
28 Лютого 2024 p.
23 Лютого 2024 p.
21 Лютого 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Як підтримують енергоефективність в Україні та в Європі

Питання підвищення енергетичної ефективності будівель є актуальним не лише для України, але й для країн Європи. Втім, якщо в Україні про глобальну термомодернізацію житлофонду поки лише говорять, у Європі – активно підтримують фінансово вже багато років.

Енергетичні непорозуміння з Росією, як наслідок, нестабільні ціни на енергоносії та можливі перебої їхнього постачання, спонукають Україну до енергозбереження шляхом підвищення енергоефективності. Так, цьогоріч державою передбачено понад 340 млн грн. із бюджету країни на «енергоефективні» заходи: відшкодування 20% суми кредитів на придбання «негазових» котлів (47,6 млн грн), 30% та 40% суми кредитів на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів (198 млн грн та 97,9 млн грн відповідно).

Загалом, за інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, ці програми зможуть охопити 134 тис. сімей та стати основою для залучення понад 1 млрд грн приватних коштів. 
 
 
Однак, про глобальну термомодернізацію поки що не йдеться, адже її потребує переважна більшість існуючих будівель та енергетичних систем, а ні у держави, ні у населення наразі на це коштів немає. 
 
Зауважимо, щоб термомодернізувати 25% існуючих будівель до 2020 року Україні, за підрахунками Держенергоефективності, потрібно залучити 8,2 млрд євро. 
 
 
Окрім того, в Україні відсутнє спеціальне законодавство в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. У грудні минулого року, звісно, урядом був розроблений законопроект (№1566), метою якого було визначення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, та йому не судилося стати Законом – на початку року парламентарі повернули його на доопрацювання розробникам. 
 
 
За словами експертів, законопроекту №1566 «Про  енергетичну ефективність будівель» бракувало прозорості механізму енергетичної сертифікації будівель, а також чіткості у положеннях, котрі стосуються контролю та верифікації діяльності у енергетичній сфері. На їхню думку, органи влади мали залишити за собою лише право вибіркової верифікації сертифікатів та функції моніторингу показників енергетичних характеристик будівель, а не контролювати повністю всі процеси. 
 
Так, надважливий законопроект для створення механізму державної підтримки з термомодернізації житла пішов у нікуди. Єдиний позитив - у травні Президент таки підписав Закони №327-VIII та №328-VIII, котрі покликані відкрити українську сферу енергоефективності перед інвесторами.
 
У Європі ситуація подібна: стрімке зростання попиту на енергію, та ж нестабільність цін на енергоносії та загрози перебоїв у їхньому постачанні. Але політика західних сусідів щодо підтримки енергетичної ефективності будівель дещо інша – ЄС вкладає кошти у підвищення енергоефективності впродовж багатьох років і за рахунок не одного законодавчого та фінансового механізмів. 
 
Більшість економічних інструментів орієнтовано на житловий сектор, проте є деякі механізми, котрі стосуються комерційних будівель або ж громадських будівель. Сама ж фінансова підтримка пропонується, перш за все, у вигляді грантів/субсидій, а потім за рахунок позик (кредитів) і податкових пільг. Зобов’язання в галузі енергоефективності підтримуються за рахунок білих сертифікатів, які діють у деяких державах-членах ЄС.
 
Так, гранти та субсидії, як правило, застосовуються, коли уряди вважають, що оптимальний рівень енергоефективних інвестицій не може повністю підтримуватися самостійно. Держава може частково допомогти подолати початкові фінансові бар’єри, оскільки за рахунок показників енергоефективності компенсується фінансовий ризик. Такий підхід характерний для усіх без винятку держав ЄС.
 
Позики, навдміну від схем субсидіювання, є стійким засобом фінансування. Вони забезпечують ліквідність і прямий доступ до капіталу, який може бути більш актуальним для заходів із підвищення енергоефективності, прикріплених до високих початкових витрат, особливо в великих проектах з оновлення. Основні суб’єкти з реалізації кредитних програм є уряди, міжнародні організації та державні банки, які, як правило, встановлюють державно-приватне партнерство в цілях залучення та стимулювання клієнтів дотримуватися певної схеми. Яскравим прикладом є схема пільгового кредиту, в результаті чого державне фінансування знижує вартість кредитів, які потім розподіляються приватними банками. Так, німецький громадський банк має довготривалий досвід у субсидуванні реконструкції житла та фінансуванні за низькими цінами на ринках капіталу. Банк отримує субсидії від уряду, щоб знизити процентну ставку, при якій вона кредитує комерційні банки, які, таким чином, пропонують кредити для домовласників під ринковими ставками. Не користуються механізмом пільгового кредитування лише у Данії, Ірландії, Португалії та Швеції.
 
Податкові пільги вважаються популярним інструментом в усіх країнах ЄС, окрім Болгарії, Кіпра, Угорщини, Польщі та Португалії. Насамперед, через те, що можуть бути менш дорогими, ніж субсидії або гранти, приймати різні форми та працювати разом за схемою оподаткування. Так, податковий збиток відноситься до схеми податкових пільг, що компенсується за рахунок доходів від оподаткування в енергоємних галузях економіки, а їх продуктивність корелює зі швидкістю збору податків. До прикладу, у Італії, бюджетна підтримка в період 2007-2011 років в рамках програми податкових пільг дала інвестиції, еквівалентні 15,5 млрд євро, що водночас призводить до 2 євро інвестицій на кожне 1 євро податково-бюджетної підтримки.

 
Зобов’язання в галузі енергоефективності на основі так званих білих сертифікатів практикуються протягом багатьох років у Данії, Фінляндії, Франції, Італії та Великобританії. Принципом зобов’язань є те, що енергетичні компанії (в Україні виробники, виконавці житлово-комунальних послуг) повинні довести, що вони провели заходи щодо сприяння або підвищення енергетичної ефективності в приміщеннях кінцевого використання енергії (квартири, будівлі). Так, Італія і Франція мають зобов’язання з енергозбереження в поєднанні з торговими білими сертифікатами. Це означає, що акредитовані учасники (а не лише зобов’язані постачальники енергії) можуть заробити білі сертифікати і згодом їх продати. Такі зобов'язання можуть бути застосовні для ряду різних секторів економіки включаючи житлово-комунальне господарство. Зокрема, зобов’язані сторони в сфері енергоефективності реалізують право зменшити споживання енергії. Щоб досягти своїх зобов’язань, в основному учасники укладають контракти з третіми особами на ринку енергоефективності, такими як теплоізоляційні компанії, трейлери з побутової техніки, виробники житлово-комунальних послуг, фінансові установи тощо. 
 
Європейці переконані, що за допомогою такої стимуляції енергоефективності їм вдасться до 2020 року скоротити своє енергоспоживання на 20%. Український уряд із не врегульованими законодавчими питаннями та діючим механізмом державної підтримки енергоефективності сподівається вийти на 9%. Без коментарів.
 
За матеріалами Мінрегіону та Держенергоефективності
 
Анастасія Люк
 
Коментарі (0)