Рус Укр
ГоловнаПублікаціїОСББРахункова палата розкритикувала програму надання «теплих кредитів»
Новини ЖКГ
19 Вересня 2019 p.
18 Вересня 2019 p.
17 Вересня 2019 p.
16 Вересня 2019 p.
13 Вересня 2019 p.
12 Вересня 2019 p.
09 Вересня 2019 p.
05 Вересня 2019 p.
04 Вересня 2019 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 


 

Рахункова палата розкритикувала програму надання «теплих кредитів»

Надання «теплих кредитів» не вирішує мети Державної програми енергоефективності – Рахункова палата України
На Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2020 роки (далі – Державна програма) протягом 2016–2018 років використано з держбюджету понад 2 млрд гривень. 
 
Скористалися "теплими кредитами" за цей період 240 тис. позичальників, серед яких майже 86 відс. населення. 
 
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2020 роки, повідомляє прес-служба Рахункової палати України. 
 
Аудитом встановлено, що незважаючи на зміну соціально-економічних факторів, мета, завдання та ключові показники Державної програми не уточнювались та не переглядались, а зміни вносилися лише в частині продовження терміну дії, звуження заходів та перекладання видатків на державний бюджет.
 
У 2016–2018 роках цільові показники Державної програми виконано частково – лише одне завдання з трьох, а саме зменшення обсягу технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності. Державна програма не містить результативних показників щодо фактичної кількості промислових об'єктів та житлових будинків, які першочергово підлягають проведенню заходів з енергозбереження. Це унеможливлює здійснення розрахунку об'єктивної та обґрунтованої потреби в обсягах фінансування, необхідних для досягнення визначеної мети.
 
Оцінка впливу виділених державою коштів на соціально-економічний розвиток України Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України здійснювалася недостатньо об'єктивно, оскільки базувалась виключно на результатах опитування домогосподарств та ОСББ/ЖКГ, які вже скористалися "теплими кредитами".
 
Низку суттєвих недоліків виявлено на етапах планування та використання бюджетних коштів, передбачених для реалізації заходів Державної програми.
 
Так, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як головним розпорядником бюджетних коштів не забезпечено належного управління у межах встановлених бюджетних повноважень, організації та координації роботи Держенергоефективності та Фонду енергоефективності. Зокрема, неналежне планування обсягів та напрямів видатків за бюджетними програмами "Функціонування Фонду енергоефективності" та "Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності" призвело до подальшого перерозподілу коштів у межах загального обсягу бюджетних призначень Мінрегіону протягом 2017–2018 років.
 
Із передбачених за бюджетною програмою 2 млрд грн на функціонування Фонду енергоефективності, частину (400 млн грн) перерозподілено для фінансування заходів Державної програми у 2017–2018 роках. У 2018 році 1,5 млрд грн державного бюджету спрямовано на формування статутного капіталу державної установи "Фонд енергоефективності" з метою забезпечення його функціонування. Разом з тим зазначені кошти на здійснення статутної діяльності не використовувались.
 
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання заходів Державної програми, потребує перегляду, зокрема щодо формування зведених реєстрів позичальників в електронному вигляді та фіксування дати отримання уповноваженим банком підтвердних документів. Незазначення такої дати дає можливість банкам на власний розсуд визначати термін включення позичальника до зведеного реєстру, що може призводити до додаткового фінансового навантаження на позичальників – сплати відсотків за користування кредитними коштами, та впливатиме на зменшення частки державної підтримки.
 
Цільове використання кредитних коштів Держенергоефективності належно не аналізувалось. Рахунковою палатою за результатами аналізу лише 0,01 відс. справ позичальників встановлено ризики непродуктивного використання коштів держбюджету та безпідставного відшкодування позичальникам частини суми кредиту.
 
Нормативно-правова база, яка регулює реалізацію Державної програми, є застарілою та потребує удосконалення. Зокрема, положення Закону України "Про енергозбереження" не відповідають Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" в частині переліку центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері енергозбереження.
 
Крім того, Закон України "Про енергозбереження" передбачає функціонування двох фондів, подібних за статусом та функціями, оскільки з прийняттям Закону України "Про Фонд енергоефективності" до нього не внесено зміни в частині вилучення положень про Державний фонд енергозбереження.
 

За результатами аудиту Рахункова палати рекомендує Мінрегіону забезпечити дієвий контроль за використанням коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення завдань і заходів з реалізації Державної програми. Також запропоновано забезпечити належне управління бюджетними коштами в частині організації та координації роботи Держенергоефективності та Фонду енергоефективності з метою запобігання дублюванню функцій. 

 
Коментарі (0)