Рус Укр
ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Жодної дискримінації по відношенню до теплопостачальних підприємств немає» - Руслан Машляківський
Новини ЖКГ
19 Вересня 2018 p.
18 Вересня 2018 p.
17 Вересня 2018 p.
12 Вересня 2018 p.
06 Вересня 2018 p.
31 Серпня 2018 p.
29 Серпня 2018 p.
Loading...
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

Погода

«Жодної дискримінації по відношенню до теплопостачальних підприємств немає» - Руслан Машляківський

Постанова КМУ №217 стала «яблуком розбрату» між підприємствами теплокомуненерго та НАК «Нафтогазом». Якої позиції у цьому питанні притримується Нацкомісія та чи є підстави для підвищення тарифів для населення? – розповів член НКРЕКП Руслан Машляківський

Минулий рік став багато в чому для України переломним. Із новими проблемами зіштовхнулися і підприємства житлово-комунального господарства. З одного боку сумнозвісний Закон №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», котрий, по суті, зруйнував всю існуючу систему відносин у галузі, з іншого – набрання чинності постанови Кабінету Міністрів №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» та загроза прийняття проекту Закону №1538 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій», що, за словами представників комунальних підприємств, рівноцінне зупинці господарської діяльності підприємств. «Україна Комунальна» присвятила розкриттю цієї теми не один матеріал, була організатором круглих столів та прес-конференцій. Минулого тижня нам вдалося поспілкуватися з приводу наслідків введення постанови КМУ №217 та чергового підвищення тарифів для населення з членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Русланом Машляківським

- У лютому ІА «Україна Комунальна» проводило круглий стіл, на якому представники влади і теплокомуненерго обговорювали негативні наслідки, до яких привело набрання чинності постанови КМУ №217. Редакція надсилала до НКРЕКП лист-звернення учасників. Яка позиція Національної комісії стосовно цього питання?
 
Так, ми отримали лист. Онлайн-трансляцію цього заходу я дивився. Окрім негативних емоцій, нічого іншого від представників теплокомуненерго не почув. 
 
Комісія брала безпосередню участь у доопрацюванні постанови КМУ №217. Ми ще раз переконались, що механізм застосування рахунків зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу - правильний, він повинен бути. Комісія категорично наполягає на тому, що такий механізм має працювати і в майбутньому. Будемо вживати всіх заходів для того, щоб він працював і, можливо, став на якомусь етапі ще більш жорстким. 
 
Чому я маю право так стверджувати? Тому що у 2001 році аналогічні розподільчі рахунки вже були введенні в електроенергетиці. З того часу рівень розрахунків за електроенергію підвищився з 2% до 100%. 
 
Цей механізм повністю обґрунтований, деталізований із усіма розрахунками, які лише можуть бути. Ми щомісячно проводимо моніторинг стану розрахунків по постанові КМУ №217, кількості тих компаній, які отримують зазначені кошти і бачимо в цьому лише позитив. Згідно з реєстром нормативів на лютий, з 360 господарюючих суб’єктів, яким установлені нормативи, лише 58 суб’єктам встановлено нормативи відрахування коштів на свої поточні рахунки по населенню менше 30%, у всіх інших більше. Тобто, при стовідсотковому зборі коштів споживачів теплової енергії та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води  це дає змогу повністю розрахуватися за покупний природний газ і повністю покрити експлуатаційні витрати, заробітну плату, тощо. Зрозуміло, що важко. Зрозуміло, чому важко. Не змінено принципи збутової роботи. Ніхто не очікував, що платіжна дисципліна не посилюватиметься. Бачите, що відбувається з цінами на природний газ, з доларом? Але заморозити всю країну внаслідок не розрахунку за природний газ, вважаємо, неправильно. 
 
- Якщо підприємства ТКЕ все ж не зможуть виплачувати робітникам заробітну плату, платити податки та належним чином підготувати підприємства в міжопалювальний період, хто нестиме за це відповідальність?
 
За умови повних стовідсоткових розрахунків споживачів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води  будь-якої затримки по виплатам заробітної плати чи інших виплатах бути просто не може. Можливий єдиний об’єктивний фактор, який давав право теплокомуненерго говорити про це, - перший місяць встановлення нормативів. 
 
 
Реєстр нормативів був доведений до відома уповноваженого банку у листопаді, тобто він почав діяти з листопада і початок опалювального сезону, як пам’ятаємо, у переважної більшості міст України також почався з листопада. Водночас, відповідно до дії нормативно-правових актів, які регламентують питання розрахунку споживачів, перші платіжки почали надходити у грудні за спожиту товарну продукцію та/або надані комунальні послуги попереднього розрахункового місяця. Стався касовий розрив між нарахуваннями та зобов’язаннями теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України» і зобов’язаннями споживачів. Можливо в цей період і була така проблема, але далі, за умови нормальної збутової роботи компаній, воно нівелюється і в подальшому жодних якихось затримок не повинно бути. Дивіться, структура фактичної собівартості теплової енергії для потреб населення: 60% - це витрати на паливо, тобто паливна складова, 9% - витрати на електроенергію, 22% - на оплату праці з нарахуваннями, решта – інші витрати. Тобто норматив 60% йде на розрахунки за газ, 40% покриває повністю всі експлуатаційні витрати теплокомуненерго. Які причини несплат? Єдина причина можлива – при умові, якщо за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги прийде 50% умовної оплати, тоді вона вся піде на оплату природного газу, відповідно інші витрати не покриються.
 
- А як щодо заборгованості бюджетної сфери перед теплопостачальними компаніями?
 
Це питання. Якщо про це говорити, то потрібно розуміти, про яку заборгованість йдеться, за який період. Зрозуміло, що на початку будь-якого розрахункового року, після того, як приймається бюджет, підтримуються якісь бюджетні програми, необхідний певний час на розробку порядків фінансування пільг і субсидій поточного року. Скажімо так, умовно є варіант, що січень у плані розрахунків бюджетної сфери є провальним, але у лютому це все компенсується і жодних проблем не буде. До того ж, більше теплоспоживання у населення (близько 80% загального споживання теплової енергії споживачами) і основне надходження коштів на спеціальні рахунки теплопостачальних підприємств, в першу чергу, від населення, а не бюджетної сфери.
 
- Деякі комунальні підприємства брали кредити на модернізацію об’єктів, так сталося, що саме зараз їм необхідно повертати набагато більші суми. Чи планується це враховувати в тарифах?
 
Питання складне. І загалом стосується не лише теплокомуненерго, а й підприємств водопостачання. На сьогодні у нас дев’ять підприємств ВКГ, які брали кредити. Вони були узгоджені з уповноваженими органами. На той момент ними виступали місцеві органи виконавчої влади, тому що мали повноваження на встановлення тарифів. У зв’язку підвищення курсу долара наразі ми опрацьовуємо разом із місцевою владою, нашими ліцензіатами можливість передбачення в тарифах коштів на сплату тіла кредиту, але важко, знову ж таки, все перекладати на споживача. Споживач не винен в тому, що за десятки років мережі не модернізувалися. Тому ми зробили запити на місцеві органи виконавчої влади, чи передбачені в місцевих бюджетах кошти в розписі на часткову компенсацію затрат теплопостачальних і водопостачальних компаній на сплату цих відсотків. Окрім того, ми будемо зустрічатися з представниками парламентського Комітету з питань житлово-комунального господарства стосовно того, щоб провести роботу з представниками тих організацій, які надавали кредит під гарантію місцевих бюджетів частину розстрочення в частині реструктуризації на більш пізній термін цих кредитів, в тому числі і у зв’язку з таким курсом долара. Якщо я не помиляюся, по теплопостачальних підприємствах в нас всього одна така організація. І враховуючи, що усіх наших ліцензіатів 222, то я думаю, що це питання по одному підприємству якось вирішиться.
 
- Повертаючись до постанови КМУ №217, чи випливає з усього, що Комісія не збирається ініціювати внесення змін до цього документу?
 
Ми були ініціаторами лише однієї зміни. Її підтримав уряд і наприкінці року її прийняли. Комісія запропонувала корективи, які передбачали незастосування коригуючого коефіцієнту за нездійснення розрахунків у повному обсязі. Зокрема, мова про незастосування коригуючого коефіцієнту при розрахунку нормативу на січень і лютий 2015 року, коли можливий касовий розрив, про який вже згадувалося. Зараз є ініціатива взагалі відмінити цей коригуючий коефіцієнт. Але ми гадаємо, що пропорційний розподіл коштів не повною мірою стимулюватиме компанії до забезпечення стовідсоткових розрахунків за природний газ. Наприклад, в електроенергетиці в нас досить жорсткий механізм взагалі був - коригуючий коефіцієнт за неповні розрахунки і коригуючий коефіцієнт за понаднормативні втрати електричної енергії. Тут лише за неповні розрахунки. Тобто якщо компанія не розрахувалася умовно за газ на 80%, значить при наступному розрахунку нормативів до його нормативу застосовується коригуючий коефіцієнт, який дасть можливість у частковому обсязі компенсувати недоплату за той період, коли ця недоплата була здійснена. Я вважаю, що тут жодної дискримінації по відношенню до теплопостачальних підприємств немає. 
 
- Але все ж із введенням рахунків зі спеціальним режимом використання здається, що, в першу чергу, враховуються інтереси державного НАКу та приватних Обленерго?
 
Ми обговорювали це питання з теплокомуненерго: сидів ряд представників теплопостачальних підприємств, які повністю підтримують і вважають за доцільне встановлювати норматив перерахування коштів з урахуванням рівня розрахунків, адже він нівелює фактично можливість будь-якого ручного управління зі сторони місцевих організацій. Кошти, які надходять від споживача, вони чітко приходять в уповноважений банк за відповідним нормативом, при цьому норматив розподілу коштів розраховується не Національною комісією, а самими теплопостачальними організаціями за тими формулам, які визначені у постанові №217. Національна комісія виступає лише транзитним ланцюжком між теплопостачальною організацією і уповноваженим банком. Якщо говорити про економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію за категоріями споживачів, які встановлені. Так, це економічно обґрунтовані тарифи, але вони встановлені по нормативному значенню: нормативне теплове навантаження, нормативні втрати, нормативні питомі витрати умовного палива. При цьому ми можемо чітко констатувати факт, що тарифи не в повному обсязі покривають фактичну собівартість теплопостачальних компаній. В першу чергу, це пов’язано з тим, що дуже великий відсоток понаднормативних втрат в мережах, тому що за останні 20 років, як мінімум, у підтримання належного стану цих мереж не вкладалися кошти. Однак за це не має відповідати споживач - вся безгосподарність має покриватися підприємствами або інвесторами. 
 
- Зараз активно обговорюються теми економічної обґрунтованості тарифів та необхідності їх підвищення. З чого ж складаються тарифи на комунальні послуги та чи є підстави для їх підвищення?
 
Тарифи на комунальні послуги. Я також, як звичайний побутовий споживач, думав, що теплова енергія, - це лише опалення. Але виявилося, що ні. Теплова енергія – лише до стінки будинку, все, що всередині будинку – це комунальна послуга. Такий поділ закріплений у нашому законодавстві. Тариф на теплову енергію – це тариф на товар, а комунальна послуга – це послуга централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Якщо говорити про тариф на комунальну послугу, то загалом більша частина складається з тарифу на теплову енергію. До тарифу на теплову енергію просто додається утримання абонентської служби та послуги банку. І все, по великому рахунку. Тобто абонентська служба і послуги банку – це є весь тариф на суто комунальну послугу. Левова частка – це тариф на теплову енергію, і коли ми кажемо, чи буде підвищуватися тариф на комунальну послугу, мабуть, буде. У випадку підняття ціни на газ, це цілком можливо. Давайте змоделюємо, якщо у нас 60% - паливна складова, якщо вона зростає, чим її можна компенсувати? Обнулити заробітну плату, обнулити електричну енергію, інші витрати? Цього зробити не можна.
 
- Чи враховується в процесі підрахунку тарифів розмір прожиткового мінімуму споживачів теплової енергії або мінімальна заробітна плата споживачів?
 
Ні, не враховується. Жодне підприємство не може працювати собі у збиток. Є певна собівартість товару і вона має компенсуватися. Так, як соціально відповідальні, підприємства можуть знизити вартість товару, але їм має повертатися різниця. 
 
- Але існує ймовірність того, що у випадку стрімкого підвищення тарифів, відсутності компенсації та підвищення мінімальної заробітної плати рівень несплати за ЖКП серед населення також стрімко зросте і підприємства не покриють своїх витрат?
 
Будь-яке підвищення цін на такі соціальні види товарів, послуг, як теплова енергія, електроенергія, водопостачання, водовідведення, в перші декілька місяців знижує рівень платежів, але потім ці платежі вирівнюються і, загалом, йдуть знову до 100%. Інше – для того, щоб цього не відбулося, тарифи підіймаються з весни. За цей час населення має можливість утеплити свою оселю, перейти на електроопалення, знайти якийсь інший варіант скорочення свого теплоспоживання і мінімізувати витрати на оплату цих комунальних послуг.
 
- Чи входить зараз до тарифів інвестиційна складова? 
 
Інвестиційна складова входить у тариф. У тарифах передбачено прибуток, загалом він невеликий. 1,6% рентабельність. Вважайте, що його взагалі немає. Але тут би я розділив прибуток та інвестиційну складову з інвестиційними програмами. Останні затверджуються по всіх наших ліцензіатах і направленні, в основному, на заходи, які стосуються забезпечення обліку теплової енергії, будинкових засобів обліку з єдиною метою, щоб споживачі мали чітку впевненість в тому, що вони сплачують за послуги за реальними фактично спожитими обсягами. 
 
П.с.: Це наше перше інтерв’ю з оновленим складом Національної комісії і, на жаль, опісля нього у редакції залишилося ще більше питань, аніж відповідей, тому сподіваємося, що були ми в НКРЕКП не востаннє і невдовзі знову поспілкуємося з представниками регулятора щодо наболілих питань житлово-комунальної галузі.
 
Розмовляли Катерина Ляшевська
Руслан Машляківський
 
Коментарі (13)
Владимир12
06 Березня 2015 p. 12:06
как же с вами всеми бороться ? Как можно достучатся в ваши умные головы и донести простейшую мысль что завалите отрасль в угоду НАК "Нефтегаза" ?
Читатель11
06 Березня 2015 p. 13:53
такое впечатление, что НКРЕКУ + Нафтогаз = заговор против предприятий.
Санечка В.10
06 Березня 2015 p. 14:02
Ну, а все же правильно. Если нет желания видеть проблему, а в случаи с комиссией, то указание не видеть проблему - то никакой дискриминации. Откуда ей взяться.
Anton Pirogov9
06 Березня 2015 p. 19:11
Значит трудностей господин Машляковский не видит. То, что теплоснабжающие организации пренебрегают абсолютно всеми платежами что б оплатить газ - его не смущает. Не смущает члена комиссии и то, что зарплаты выплачиваются с задержками (в лучшем случае), денег на модернизацию или поддержку в нормальном рабочем состоянии оборудования и сетей - также нет. Холодное интервью человека, который смотрит только со своей колокольни, невзирая на всё то, что твориться снизу.
Albina Artemieva5
06 Березня 2015 p. 21:08
Антон, полностью с Вами согласна.
Albina Artemieva7
06 Березня 2015 p. 21:07
Возмущению нет предела. Значит возглавил комиссию Д. Волк, которому 24 года отроду и который понятия не имеет как работают тепловики, он конфеты продавал пару лет после вуза. В комментарии чётко дано понять, что ремни ТКЕ стоит не поджимать, а вообще снять штаны и продать их, а вырученные деньги отдать за газ. Отрасль загублена полностью. За то "Нафтогаз" стабильно получает из бюджета круглые сумы. Дайте объяснение куда мы движемся? Хотите разрушить всё, так и скажите, что тут скрывать.
Ri4ard Richardson6
07 Березня 2015 p. 10:43
На вопрос куда мы движемся отлично подходит одно слово, только не слово Европа.
SERGEY5
07 Березня 2015 p. 10:15
Для комментирования интервью нужно использовать всю "палитру великого и могучего " по другому ни как !
Ri4ard Richardson7
07 Березня 2015 p. 10:23
Уважаемый Руслан, надеюсь Вы это читаете. Расскажите, пожалуйста, как действовать тепловикам при условии отсутствия даже 60% расчётов потребителей. На протяжении этого отопительного сезона платежи населения упали на 20% по сравнению с прошлым отопительным сезоном. Уже приняты новые тарифы, которые выше предыдущих. Это первый вопрос. Второй. А не желает ли НКРЕКП изменить подход к делу? Кроме того как давить на тепловиков, работать в направлении улучшения условий существования вышеупомянутых. Полностью согласен со всеми отписавшимися, мы идём в никуда и не скрываем этого.
Коля5
07 Березня 2015 p. 20:26
Думаю, неспроста досі не надіслали мешканцям Києва платіжки за газ ще за січень 2015 року -- намічається новий виток спустошення кишень побутового споживача. По моїм прогнозам, вже за січень і за лютий 2015 року населення вимушене буде платити за газ у 7--8 разів більше, ніж у грудні 2014 року. Адже раніше платили за газ по нормативам, а тепер будуть брати за так зване "фактичне" споживання, яке у 3--4 рази перевищує нормативне (аналогічно до того, як сплачують за холодну воду при відсутності квартирного лічильника). Та плюс ухвалене здорожчання на 280 відсотків. Виходить, що у 9 разів більше; ну може трохи скинуть; думаю, буде більше у 7--8 разів.
Aleksandr Poltavec6
08 Березня 2015 p. 13:34
"Ми ще раз усе проаналізували і розійшлися з думкою, що такий механізм на сьогодні потрібен, він стимулюватиме теплопостачальні компанії вживати заходів щодо покращення як своєї платіжної дисципліни, так і платіжної дисципліни споживачів." Як?? За які кошти?? Платоспроможність населення знаходиться на найнижчій відмітці за останні 10 років. Як платити судовий збір, що б виконувати хоча б один дієвий захід по роботі з боржниками... Що ви таке кажете, з якої ви планети...
Terror4
10 Березня 2015 p. 08:13
Про які 100% відсотків проплати йде мова у цьому інтерв'ю. Я в шоці... Протягом наступного опалювального сезону подивимось, до ста відсотків прямує процент сплати або до нуля.
Sergiy4
10 Березня 2015 p. 09:27
О.Ю.повністю підримую! Все інше можна вже не читати.Без коментарів- результат, який і прогнозувався.Одне питання ,а чому у водопостачальників відсутні спецрехунки ,адже для виробництва електроенергії також газ потрібен? Чи за все платить тепловик?