«Українці - не жебраки, які приходять до уряду з проханням трішки знизити тарифи» - Максим Гольдарб

Виникнення проекту не покрите таємницею. Співробітники Публічного аудиту досліджували ситуацію з рівнем тарифів на комунальні послуги в країні, зокрема проаналізували тариф на електрику і газ. Свої дослідження направили в органи державної влади і опублікували на власному сайті. Сталося так, що цими дослідженнями зацікавилися експерти галузі. Одним із них був Олексій Кучеренко (Екс-міністр ЖКГ України 2007-2010рр. - ред.). Ми познайомилися, довго спілкувалися, мучили один одного запитаннями. У ході таких неодноразових дискусій і виникла ідея створення «Тарифної мобілізації». Її мета - пояснити людям, що у них ще дещо залишилося, зокрема це «щось» називається «газ». От ми і хочемо, щоб населення розуміло, що у нього є свій газ. Ніхто досі чітко не може сказати, скільки його є, але люди мають на нього право за справедливою ціною. Українці повинні почути, яким чином найняті ними керівники державних відомств, Міністерств розпоряджаються майном країни, а стало бути, майном кожного громадянина, і у зв'язку з чим наймані керівники вирішили, що це майно, життєво необхідне людям, потрібно купувати за такою ціною, яку вони встановили. Конкретизуючи, «ТМ» хоче пояснити населенню:

 

1. Що вони не жебраки, які приходять до уряду з проханням, чи можна трішки знизити тарифи. 

2. Тарифи через те, що не розібралися з газом, його ціною, є несправедливими і необ'єктивними. 

3. Законодавство виписано так, що номінально громадянин України є рівноправним бізнес-партнером будь-якої монополії. Не кажучи вже про чиновника, який за логікою речей підзвітний кожному громадянину України. 

 

У зв'язку з цим, у людей повинно виникнути переконання, що, перебуваючи в ситуації виживання, коли з сукупного доходу сім'ї потрібно третю частину віддати за «комуналку», якщо їм щось не подобається, при чому не одній людині, а багатьом, то не потрібно це приховувати. Потрібно про це говорити, ставити аргументовані питання, радитися один з одним. І якщо в нашій країні враховують лише велику кількість голосів, то потрібно консолідуватися в цю велику кількість. Так виникла «Тарифна мобілізація». Ми поширили в соцмережах анкету, з простими питаннями: «Чи згодні з тарифами чи ні?», «Як ви вважаєте, впливаєте на життя в країні в цілому і зокрема на формування ціни на ті чи інші речі?» і інші питання. І знаєте, люди почали відгукуватися. 

 

Ми ж говоримо про громадянське суспільство, а першим з його ознак - Суспільний договір. Так давайте і будемо створювати цей Суспільний договір. З малого. Ми хочемо зрозуміти, чому товар, який ми змушені придбати у одиничного продавця, ми повинні купити саме за такою ціною? Просто поясніть. 

 

 

Основним підсумком «ТМ» повинно бути наступне: немає нормальної домовленості з суспільством про те, за якою ціною воно повинно купувати свій власний газ - немає оплати. Проведений нашою командою аналіз, дає нам право вважати, що Україна здатна видобувати 90% від того газу, який споживає населення. Зараз такий час, що країна повинна піти шляхом правильного перерозподілу благ, які ще є в країні, в тому числі газу. Чому люди, мають виживати, купуючи газ за дорого, якщо Україна може продати власний газ за українською ціною?

 

Таке враження, що цифра на газ народилася не внаслідок розрахунків, а від необхідності «скільки нам потрібно», а потім цифру розбили по галузях. Напевно, думали, що це відбудеться непомітно, напевно, думали, що народу дадуть субсидію і цього буде достатньо. А народ збирається оформляти субсидію.

 

 

Тут питання цивільної психології. Як тільки один, другий, десятий робить крок у бік, запропонований продавцем: рекламна акція, візьми конвертик одержиш щось. Все, вважайте, що вони беруть участь у грі і будуть задоволені. Мені здається, що всі правила, що виграші і програші прораховані. Гра в субсидію, це гра за їхніми правилами. Ви подали документи на оформлення субсидії, ви вже даєте згоду, що купите газ по 7,1 тис. грн, а потім одержите очікувану субсидію чи ні, покаже час, але гра вже почалася.

 

 

«Тарифна мобілізація» дасть синергетичний результат, якщо не лише ми з Олексієм Кучеренко будемо на всю країну кричати «люди почекайте платити, давайте почуємо, чому і кому платити». Коли ці фрази повторять у багатьох містах і регіонах, і коли монополіст буде розуміти, що платити за непоясненою, не розрахованою з урахуванням сьогоднішніх реалій ціною не будуть не тільки бабуся з цього прикладу, а і решта населення. Якщо цей синергетичний результат буде досягнуто, то ситуація зміниться. Діватися просто нікуди буде. Виникне маса нових понять - «криза неплатежів», до прикладу. Уявіть, «хотілка» у чиновників сформувалася, а тут раз і немає. «Тарифна мобілізація» не говорить бабусі не платити, ми пояснюємо бабусі, що ситуація виглядає таким чином, ви можете вважати інакше. Якщо вам не підходять наші пояснення, то скажіть нам про це. До нас надходить багато звернень. Проаналізувавши звернення, наші юристи розробили листи зі зверненням до чиновників. Наше завдання змусити на нормальному, цивілізованому експертному рівні, переглянути ціну на газ і тарифи на ЖКП. Судячи з усього, цивілізований діалог з владою відбудеться. Ви ж бачите, що багато впливових політиків підтримують такий перегляд. Наскільки я розумію, МВФ не встановлював ціну на газ 7,1 тис. грн, він не вигадував ренту 70%, не вигадували формулу: візьміть з людей ренту, а потім віддасте її субсидіями. Мені здається, що думка і бажання «ТМ» і людей, які її підтримують, цілком зрозумілі, своєчасні й справедливі. 

 

Повернемося до відбору майна у «бабусі». Сьогодні питання права на житло регулюється двома нормами. Перша норма - це «Житловий кодекс УРСР», в якому немає поняття «виселення». Він застарілий, але він діє. І хороший юрист зачепиться за цю ситуацію, а розумний суд остерігатиметься приймати рішення, де є дві рівні за силою норми, але одна явно не на користь простої людини. Другий - напрямок законодавства «Про виконавче провадження», в рамках якого, при досягненні заборгованості в 12,18 тис. грн, виконавча служба зобов'язана описати інше майно, але не квартиру. 

 

 

Так, вона може постраждати від цього, ви праві. Вихід з такої ситуації - в жодному випадку не допускати на сьогоднішній момент прийняття судовою системою рішень про виселення людей або про звернення стягнення на їхнє нерухоме майно, у випадку якщо нерухоме майно є їх місцем проживання. 

 

Я міркую, таким чином, тому що ми сьогодні не живемо в період стабільності і розвитку. Економіка настільки вражена внутрішніми подіями, до всього і найближчий сусід сприяє цьому. Мені здається, що у нинішні обставини дозволять приймати не зовсям об'єктивні правові рішення у нормальному часі на вищому законодавчому рівні

 

 

«ТМ» не просило створити робочу групу, ми просили Слідчу комісію парламенту. Комісія має право розслідувати, але не володіє правами слідчого, а робоча група це річ, придумана в кулуарах парламенту, несуча у собі задум консультативний: ви висловлюйтеся, а ми подумаємо, те ви говорите чи не те. Звичайно, нас це не влаштовує. 

 

Після першого засідання думка така: якщо за результатами спільної дискусії в робочій групі депутатів і громадських організацій будуть переглянуті ціни на газ і тарифи, то ми досягнемо того синергетичного результату, про який я говорив. 

 

Робоча група до виступів та думки громадськості прислухається, але рішення буде прийматися депутатами. На першому засіданні був присутній лише представник «Нафтогазу», від Нацкомісії і Міністерств нікого не було. 

 

За рішенням членів робочої групи, було прийнято запитати документи від вище перерахованих структур для перевірки, на скільки тарифи ринково обґрунтовані.

 

До чого це зведеться? Думаю, що до встановленого терміну, а це 7 травня, робоча група не отримає витребувані матеріали. Прийнято рішення, що якщо не встигнуть до цієї дати, будемо продовжувати терміни, але поки парламентарії не розберуться зі справедливою ціною на газ і тарифи для населення, ми це питання не залишимо. 

 

 

З боку «ТМ» можу сказати, що захочуть парламентарії розібратися, не захочуть, вийде у робочої групи або не вийде, але «ТМ» зробить все, щоб сотні тисяч голосів підтримали і голос «бабусі», яка скаже «а я не буду платити, я не для того жила, щоб своїми грошима покривати ваші побажання». 

 

 

Думаю, що в першу чергу такий висновок ґрунтується на графіках і розрахунках, озвучених під час виступу Юлії Володимирівни на програмі «Шустер life». Перед тим, як це говорити, вона проаналізувала немалий масив документів. Її думка про те, що тарифи завищені, на мій погляд, грунтуються на них. І я в цьому сенсі її повністю підтримую.

 

Юлія Володимирівна йшла на робочу групу дуже підготовленою, її питання і постулати, на відміну від інших питань, були досить чіткі і ясні. Мені, правда, це імпонує тому, що все було сказано чітко і зрозуміло.

 

 

Я ніколи не влаштовував Майданів, завжди працював в системі контрольно-наглядових органах держави. Думаю, до цього не дійде, думаю, почують. Я в це вірю. Я не бачу альтернативи, навіть в силу сильних природних речей. У людей закінчується фінансовий запит міцності. Зовсім недавно уряд грав з людьми в гру «вгадай сьогоднішній курс гривні». Люди купували долар за шалену ціну, щоб тільки зберегти свої заощадження. Сьогодні грають в гру «штучного зниження курсу долара» для того, щоб люди долари продали і купили гривню, ще трохи і люди не будуть знати, що робити з гривнею. А адже фінанси закінчуються у людей, зарплати знецінилися. Це і підтверджує, що запас фінансової міцності зменшується в геометричній прогресії. Якщо далі все залишиться як є, в силу природних причин виникне криза неплатежів. Треба бути мудрішими: ви мені не даєте, і я вам оплачувати не буду.