Рус Укр
ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Мусимо перейменувати сферу і визначити, що ми робимо у сфері житлової політики», - Альона Бабак
Новини ЖКГ
19 Березня 2024 p.
07 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
04 Березня 2024 p.
01 Березня 2024 p.
29 Лютого 2024 p.
28 Лютого 2024 p.
23 Лютого 2024 p.
21 Лютого 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

«Мусимо перейменувати сферу і визначити, що ми робимо у сфері житлової політики», - Альона Бабак

Наприкінці 2014 року було сформовано новий склад Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. Як працюється Комітету у новому році? - розповідає заступник Голови Комітету Альона Бабак.

Впродовж минулого року в Україні відбулося повне оновлення влади: з червня у нас новий Президент, з листопада - парламент, на початку грудня було представлено новий склад Кабінету Міністрів, а наприкінці - комітетів Верховної Ради. Тож, «Україна Комунальна» вирішила завітати до профільного комітету – Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства - та поцікавитися його діяльністю з новими силами та у новому році. Зокрема, нам вдалося поспілкуватися з заступником голови Комітету Альоною Бабак.

- Пані Альоно, представники галузі житлово-комунального господарства знають Вас по діяльності в «Інституті місцевого розвитку», наразі Ви заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та ЖКГ. Чим Ви нині займаєтеся та чи достатньо у Вас повноважень для впливу на прийняття того чи іншого законопроекту в сфері житлово-комунального господарства? 
 
- На сьогодні я народний депутат від фракції «Об’єднання «Самопоміч» і заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ. Сфера моєї компетенції, за яку я відповідаю і якою опікуюся – житлово-комунальне господарство. Усі галузі, які пов’язані з наданням житлово-комунальних послуг: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, утримання будинків, управління будинками, енергоефективність будівель - це все сфера моєї компетенції.
 
Що стосується достатності повноважень. Я вважаю, що у мене є всі можливості впливати на те чи інше рішення за достатньої аргументації. У нашій фракції механізм такий: по  кожному законопроекту ми проводимо голосування, і якщо є згода більшості за те чи інше положення, вся фракція голосує за таке положення. Тому якщо є ініціативи у сфері житлово-комунального господарства, у сфері будівництва, містобудування, які в компетенції всього комітету в цілому, які відповідають інтересам суспільства, яка за професійними нашими оцінками і оцінками тих, хто має безпосереднє відношення до цих питань така, що варто прийняти те чи інше рішення, то фракція його підтримує. І я бачу вже з останнього досвіду, якщо рішення обґрунтувати, його потім підтримує і парламент в цілому. У комітеті у нас також абсолютно нормальна практика обговорення законопроектів. Всі члени комітету досить уважно ставляться до аргументів, які кожен з нас надає. І якщо аргументи слушні, загальноприйнятні і зрозумілі, то відповідно і комітет приймає виважені рішення за або проти. 
 
- Чи можете Ви гарантувати, що Комітет з питань будівництва, містобудування і ЖКГ більше не допустить прийняття законопроектів без обговорення їх у комітеті, так як це було, до прикладу, 9 квітня минулого року із законопроектом №4644-д, який всі комунальники знають як Закон №1198-VII, котрий зруйнував всю існуючу систему відносин у галузі?
 
- Політичні ризики в парламенті завжди існують. Зокрема, може бути так, що рішення, яке не відповідатиме бажанню багатьох, через створену більшість, котра відкине навіть здоровий глузд, як було з 1198, буде прийнято. Тому давати якісь гарантії я не буду, але в комітеті вже було заявлено усіма депутатами, що ми будемо наполягати на тому, щоб всі рішення, які стосуються нашої сфери, проходили через комітет. Депутати будуть комунікувати інформацію до своїх фракцій і говорити про те, щоб підтримка не додавалася тим законопроектам, які не пройшли обговорення в комітеті. Думаю, маючи таку колективну позицію, ми зможемо запобігти подібним ситуаціям. Хоча за регламентом Верховної Ради, в принципі не може виноситися законопроект без висновку профільного комітету. Це порушення.
 
 
- Продовжуючи тему Закону №1198-VII, як Ви оцінюєте шанси на включення до порядку денного та подальшого прийняття законопроекту №1621, одним з авторів якого Ви є та який фактично частково скасовує норми Закону №1198? 
 
- Комітет цей законопроект повністю підтримав. Фактично всі члени комітету готові були його підписати. Тож, оскільки в комітеті у нас є представники усіх політичних сил, гадаю, і всі політичні сили його підтримають як тимчасову норму, скажімо, до того як вступить у дію Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і новий Закон «Про житлово-комунальні послуги». 
 
- Тобто вже в лютому ми можемо очікувати, що його буде розглядати парламент?
 
- Так. Дивіться, що відбулося. Рішення подати законопроект на вирішення проблем Закону №1198 було прийняте прямо в комітеті. При цьому, проект буде проходити формальну процедуру обговорення на комітеті, а потім після висновку комітету, направимо його в парламент на розгляд.
 
- Якщо Ви налаштовані на нівелювання норм Закону №1198, чому автори законопроекту №1621 не ставлять за мету скасування порядку оплати послуг за централізоване опалення та гаряче водопостачання з використанням режиму рахунків зі спеціальним режимом використання? Тим більше, що в проекті Коаліційної угоди є зобов’язання щодо скасування норми про спецрахунки для комунальників, і ви на них посилаєтеся, пропонуючи відхилити інший законопроект №1538, який передбачає введення таких же рахунків для водоканалів на оплату електороенергії?
 
- Під час складання Коаліційної угоди були представники усіх політичних сил і було прийняте рішення саме членами коаліції, що ті рахунки, які спрямовані на вирішення питань розрахунків за енергоносії, вони не будуть скасовані до того часу, поки не буде вирішене питання цих розрахунків. Це вимога Міжнародного валютного фонду і ми не хотіли словами Коаліційної угоди фактично порушити ті домовленості, які вже Україна взяла на себе стосовно розрахунків за енергоносії, але ми сказали, що ми не дозволимо будь-якого іншого введення нових рахунків. Тому комітет пропонує відхилити урядовий законопроект 1538, а проект закону 1621 не торкається питання спецрахунків. Хоча й ми вважаємо, що введення таких рахунків - це  ненормальне рішення, це повернення до радянських часів, до ручного керування економікою. 
 
- Чи планується у профільному комітеті розробка нової Програми реформування ЖКГ, на зміну Програмі реформування 2009-2014, яка була фактично провалена? 
 
- Сьогодні прийшов час термін «житлово-комунальне господарство» визначити. Тому що, що таке «житлове господарство» чи що таке «комунальне господарство». Фактично у нас є житлова політика держави, у нас є власники житла. Ми мусимо перейменувати сферу і визначити, що ми робимо в сфері житлової політики, що ми робимо в напрямку допомоги держави громадам або власникам житла, щоб у них нормально розвивалися системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, щоб розвивалася альтернативна енергетика. Саме так має бути сформована загальнодержавна програма підтримки, або стимулювання цього розвитку. Тому, можуть бути галузеві програми. Наприклад, окремо на сферу водопостачання і водовідведення, або на сферу теплопостачання і розвитку альтернативної енергетики, для цілей, наприклад, теплопостачання міст, у сфері поводження з побутовими відходами. Сьогодні не потрібно робити декларацій про все і ні про що. Є потреба визначити конкретні заходи, які держава може зробити для того, щоб розвивалася та чи інша галузь на місцевому рівні. Власне, чому не дуже спрацювала програма реформування, тому що держава на себе взяла відповідальність за фінансування багатьох проектів, а виконати фінансові зобов’язання не змогла, оскільки механізм державної підтримки через щорічне визначення асигнувать з державного бюджету на програму реформування виявився недієвим.
 
-  А чи розглядав вже комітет законопроект №1062, зареєстрований народним депутатом Олександрою Кужель, котрий передбачає створення ще одного контролюючого органу в галузі ЖКГ – Житлово-комунальної інспекції? Які будуть висновки щодо доцільності його прийняття? 
 
- Комітет ще не розглядав цей проект закону, тому не можу говорити про висновки комітету, але я можу висловитися з цього приводу, як людина, яка працює не перший день у сфері ЖКГ. Я розумію, чому пані Кужель запропонувала цей проект. Сьогодні є проблема у споживача, який одночасно є і власником житла в тому, щоб відстоювати свої інтереси перед монополістами і перед житлово-експлуатаційними компаніями, яких йому нав’язує орган місцевого самоврядування. Тобто національна комісія не здійснює свою функцію в частині створення умов для захисту прав споживачів, так і органи місцевого самоврядування неналежно реагують на незадовільну роботу житлово-експлуатаційних організацій з обслуговування житла. Але я гадаю, що ми мусимо  переносити акцент із механізмів державного контролю на приватні відносини між сторонами та їх взаємну відповідальність відповідно до договорів, через можливість розірвання таких договорів, якщо неякісно виконуються послуги, а щодо монополій - мають працювати органи державного регулювання і вимагати від монополістів адекватного відношення ліцензіатів до споживачів і через, так званий, бенчмаркинг, через систему оцінювання якості. Так має працювати система. Не думаю, що наразі нам потрібне створення додаткових органів, які будуть витрачати державні кошти на своє утримання. Тим паче, така інспекція вже була, ми жили з такою інспекцією, час показав, що її треба ліквідовувати і зараз оживляти померлого не дуже хочеться. 
 
 
- Профільний комітет відправив на доопрацювання та повторне перше читання урядовий законопроект №1581, яким пропонується нова редакція Закону «Про житлово-комунальні послуги». Зокрема, ним передбачалося визначення управителя будинку та плати за послугу з управління будинком виключно на договірних засадах, що деполітизує процес встановлення так званої «квартплати». У профільного комітету є кращі пропозиції та моделі ціноутворення плати за утримання будинків? 
 
- Так, комітет дійсно розглянув цей законопроект. Але у ньому ми не знайшли чітких відповідей на те, як же буде працювати система договірних відносин і ціноутворення у разі, якщо співвласниками багатоквартирного будинку буде прийнята одна із форм управління, яка сьогодні визначена у проекті закону 1565. Які тут є форми. Співвласники можуть прийняти рішення управляти будинком самостійно без створення юридичної особи, співвласники можуть прийняти рішення управляти будинком через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники можуть прийняти рішення, що вони будуть залучати професійного управителя у разі створення і не створення там ОСББ. Ми не побачили, як же мають укладатися договори під час вибору тої чи іншої моделі управління будинком, тому комітет сказав, що ми готові взяти на себе відповідальність і забрати цей проект у комітет на доопрацювання. Це суспільно-необхідний проект і без його прийняття не запрацює 1565. Я подала правки до другого читання до Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», де пропоную в прикінцеві положення внести, що цей закон запрацює з 1 липня. Отже нам потрібен час попрацювати над законопроектом про ЖКП, його підготувати до внесення в парламент на перше читання з метою, щоб він, маючи підтримку, узгодження позицій в комітеті, був прийнятий до літа і одночасно запрацював з Законом 1565. Обидва ці закони мають іти в пакеті. Один без одного вони не запрацюють. 
 
- 13 січня парламентарі відмовилися розглядати проект Закону №1566 «Про енергетичну ефективність будівель», повернувши його на доопрацювання уряду через підозри в корупційності та надмірне ускладнення дозвільних процедур у будівництві. Що ви можете відповісти на таку критику?
 
- Ми розуміємо, що Україна ратифікувала директиви Європейського союзу, які орієнтовані на проведення заходів із енергоефекивності будівель, і одним з елементів дотримання умов цих директив є енергетична сертифікація будівель. Ми розуміємо, що це має відбутися в Україні, у цьому є необхідність, але, коли ми побачили закон, в якому все відсилається до Кабінету Міністрів і немає чітко прописаних принципів атестації фахівців, які будуть цим займатися. Ми не побачили, як буде все ж таки відбуватися облік тих сертифікатів, жодного механізму державної підтримки енергоефекивності, а лише декларацію, комітет сказав, що ми готові підготувати проект в комітеті. Однак, до цього не були готові депутати в залі, на їхню думку, його має серйозно доопрацювати ініціатор розробки – уряд, тому депутати сказали – шановний уряд, доопрацюйте, і ми розглянемо цей проект в парламенті, ми чітко розуміємо його вагу, але він має бути прозорим і зрозумілим для суспільства. Це загальна позиція і комітету, і парламенту в цілому.
 
- Наразі у комітеті знаходиться порядку чотирьох десятків законопроектів, до деяких комітет має внести пропозиції, над іншими визначений головним. Чи є вже якісь напрацювання? Які з них першочергово будуть подані на розгляд парламенту?
 
- В комітеті прийнятий план роботи із законопроектами, з початком нової сесії, з 3 лютого, ми почнемо розглядати їх на засіданнях комітету. Скажу про той проект закону, який, я вважаю, має запрацювати якомога швидше – це законопроект №1742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері з поводження з побутовими відходами». Із введенням у сфері поводження з побутовими відходами таких видів діяльності як захоронення і перероблення, на додаток з діяльністю з вивезення побутових відходів, у нас з’явилася необхідність визначення засад формування цін на послугу перероблення і послугу захоронення. Для прикладу, в Рівному збудовано завод з перероблення побутових відходів, але фактично він не може працювати через не вирішення цього питання. Жодне місто не має тарифів на захоронення для забезпечення роботи полігонів. Всі чекають рішення цієї проблеми.
 
Спілкувалися Катерина Ляшевська
 
Коментарі (2)
Sergiy4
28 Січня 2015 p. 12:39
Відчувається школа! Це єдиний за 23 роки депутат, який пропустив давно через розум і сердце ЖКГ.Тому і підходи комплексні ,а не вузьконаправлені- часто лобістські. А щодо №1198 він не тільки посилив монополізм(для контролю грошових потоків),а ліквідував договірні відносини і енергосервісний бізнес.Основа всіх реформ в ЖКГ це вертикаль договірних відносин:місцева рада-субєкт господарювання- споживач(власники/співвласники) через управителя або мешканці на пряму та облік енергоносіїв та води.
Sergiy4
28 Січня 2015 p. 15:24
В тому і є одна із недоречностей сурогатного регулятора, що мусить регулювати теплову енергію,воду,каналізацію,відходи,ел.енергію та газ, ще і ефімерні послуги. Як приклад теплова енергія і товар,і послуга. В усьому світі енергоносії товар. Скільки замовив скільки і отримай.Тільки розраховуйся. А в будинках Хацапетовки(образно)вибиті вікна і двері, а в Києві регулюють послугу.Капець ДОписалися в законодавстві до ручки.По Булгакову розруха знаєте де починається.?