Тріумф «Народного фронту» на виборах став не тільки політичним, але й законотворчим сюрпризом. Якщо не трапиться сенсації, Арсеній Яценюк збереже за собою посаду прем'єра. А це означає, що ключові урядові проекти, на розгляд яких у парламенту сьомого скликання, не вистачило чи то часу, чи то бажання, отримали шанс на реінкарнацію і успішне прийняття.
Проект Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №4463a один з таких проектів здатних кардинально змінити життя мешканців багатоквартирних будинків.
У вересні свій невтішний вердикт проекту №4463a винесло Головне науково-експертне управління парламенту. До схвалення його в першому читанні справа не дійшла, тому, згідно з регламентом Верховної Ради, він буде знятий з розгляду.
Якщо врахувати, що «привид» нових правил управління багатоквартирними будинками по Україні «бродить» вже кілька років, ніщо не заважає Кабміну подати в парламент проект заново. Тим більше, що і сам проект №4463а вторинний: він розроблений за мотивами проекту 2011 року №3793 і відрізняється від нього лише окремими штрихами.
На передньому плані - співвласники
Назва Законопроекту «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» оманливе. Насправді він акцентований на управлінні багатоквартирними будинками (БКБ), а приватної власності власників квартир і нежитлових приміщень взагалі не стосується. У зв'язку з цим парламентські експерти рекомендували замість запропонованого прийняти загальний Закон «Про управління спільною власністю у багатоквартирному будинку» з одночасним внесенням необхідних поправок у чинне законодавство.
Читайте також: Новий парламент залишить ЖКГ без реформ
Головне нововведення проекту №4463а - наділення жителів БКБ повноваженнями з управління будинком та сумісною власністю. Фактично мова йде про ліквідацію законодавчої прогалини і створення колективних власників будинків: сьогодні у більшості багатоквартирних будинків власників немає, є лише власники окремих квартир та балансоутримувачі.
При цьому проект не тільки прописує правила управління будинками по аналогії з ОСББ, але і надає жителям багатоповерхівок вибір: управляти будинком самостійно, створити ОСББ, обрати керуючого або залишити все як є.
Влада змінюється, ідея живе
Кабмін і Мінрегіон отримали завдання розробити законопроект про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ще навесні 2013 року - за часів Віктора Януковича. Відповідний пункт був вписаний в Національний план дій на 2013 рік. Пізніше аналогічний пункт включив у свою стартову стодневную програму дій і Арсеній Яценюк. Тому не дивно, що проект №4463а вийшов на дистанцію всього через місяць після «падіння» попередника: у березні 2014 року проект №3793 відкликаний з парламенту, а в квітні 2014 року Мінрегіон вже презентував новий проект - клон відкликаного.
По суті, проект №4463а, як у рекламі шампуню: «два в одному». Крім регламентації процедури управління багатоквартирним будинком він кардинально змінює правила діяльності ОСББ. Причому від чинного Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» проект залишає лише каркас. Деякі статті закону розробники запропонували переписати заново, деякі вилучити зовсім, а основні положення закону внести численні зміни. Проблема в тому, що частина поправок виходить «за рамки» теми, означеної в проекті, що у законотворчості не прийнято. На жаль, це не єдиний і не найбільший недолік проекту.
На думку парламентських експертів, окремий закон, що регулює управління багатоквартирними будинками, взагалі не потрібен, так як вже діє закон про ОСББ. Конкуренція норм двох схожих законів призведе до плутанини, в результаті створювати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків стане ще складніше, ніж зараз.
На роздуми - рік
Основний варіант управління багатоквартирним будинком, запропонований проектом №4463а - «пряме управління»: правом на управління наділяються власники квартир та нежитлових приміщень. За їх рішенням управління будинком може бути повністю або частково передано ОСББ або управителю. Співвласникам будинку проект надає рік на роздуми. У цей строк вони повинні вирішити, як управляти будинком. До прийняття рішення все залишається по-старому: послуги з утримання будинків та прибудинкової території надають ЖЕКи за тарифами, що діють на момент вступу закону в силу.
Після закінчення року права на прийняття рішень по управлінню будинками, співвласники яких не обрали форму управління, знайде місцева влада. Керувати будинками будуть їх «призначенці»: керуючі, призначені виконавчими комітетами міських рад. Договір з ними від імені співвласників підпишуть чиновники. Все повернеться на круги своя.
Це найімовірніший результат всієї кампанії з реформування системи управління багатоквартирними будинками.
Справедливості заради потрібно відзначити, що інструменти управління багатоквартирним будинком у проекті виписано з урахуванням деяких «шишок», набитих учасниками ОСББ. Співвласники наділені правом приймати управлінські рішення на загальних зборах. При цьому про дату і місце проведення зборів їх ініціатори повинні повідомити всіх співвласників під розписку або рекомендованим листом. Проблема в тому, що організатори ОСББ довгий час були позбавлені права на отримання інформації про власників квартир з держреєстру. Через це повідомити всіх співвласників і, відповідно, створити об'єднання вдавалося не завжди. Ситуація змінилася в листопаді 2013 року, після внесення змін у Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вже рік співвласники багатоквартирних будинків, які створюють ОСББ, мають право на отримання витягів з реєстру про власників житлових і нежитлових приміщень. Ось тільки до буму реєстрації нових ОСББ це не призвело. Сьогодні їх в Україні трохи більше 16 тисяч, що майже втричі менше, ніж передбачено загальнодержавною програмою.
Проект пропонує наділити правом отримання витягів з держреєстру всіх співвласників приміщень у багатоквартирних будинках. Однак для самоврядування будинком цього явно недостатньо.
Правам, обов'язкам і відповідальності співвласників розробники проекту приділили достатньо уваги, як і процедурі прийняття рішень, але сам процес управління в проекті окреслено лише тезово. Так що перспективи самоврядування багатоквартирними будинками примарні і ефемерні. Тим більше, що для суб'єктів, керуючих будинками і акумулюючих платежі співвласників, експерти пропонують встановити особливі вимоги щодо ліцензування, страхування відповідальності і т. п.
Фактично проект №4463а пропонує власникам квартир і нежитлових приміщень вибір з двох варіантів: призначити керуючого або створити ОСББ. Однак інститут керуючих в Україні знаходиться в зародковому стані. А закон про ОСББ в Україні діє без малого вже 13 років. Сподіватися на те, що після прийняття нового закону від бажаючих створити нове об'єднання співвласників не буде відбою, не доводиться.
Ось і виходить, що на практиці прийняття проекту №4463а може обернутися лише заміною ЖЕКів керуючими.
Не можна не згадати і про те, що наділення співвласників повноваженнями з управління будинком є і зворотна сторона. Зараз закон про ОСББ містить норму, яка приписує колишньому власнику-балансоутримувачу взяти участь в організації та фінансуванні першого після передачі будинку на баланс ОСББ капітального ремонту. Ця норма не працює, але є.
Проект №4463а поняття про балансоутримувача законодавства вилучає, а з колишніх власників будинків знімає фінансово-ремонтні зобов'язання. Замовнику будівництва або колишньому власникові будинку ставиться в обов'язок лише передача співвласникам технічної документації на будинок, та й то без зазначення строків. На практиці цей процес може тривати нескінченно довго.
Простіше кажучи, у разі прийняття проекту співвласникам доведеться оплатити зі своєї кишені поточні та капітальні ремонти і за себе, і за колишнього власника, у якого в свій час для проведення ремонту не знайшлося грошей.
ОСББ: маршрут по стежках сходженими
Що ж стосується численних коригувань закону про ОСББ, запропонованих проектом №4463а, крім проекту №3793 у них є ще один «далекий родич»: проект №8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку». Цей проект у березні 2012 року Верховна Рада ухвалила в цілому, проте два місяці тому Президент наклав на нього вето, обґрунтувавши це тим, що він містить дискримінаційні норми.
Читайте також: В українські ЖЕКи прийде хвиля звільнень
Експерти розкритикували запропоновану проектом №8474 процедуру прийняття рішень, прив'язану до площі приміщень, якими володіють учасники зібрання. Тим не менш, у проекті №4463а запропонована аналогічна система прийняття рішень з можливістю голосування «метрами».
Втім, судячи з того, що Віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман днями відніс проект Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» першочерговими для розгляду Верховною Радою нового складу, перспективи його успішного проходження високі, незважаючи на неоднозначність і суперечливість окремих положень. Питання лише в тому, чи принесе це користь звичайним мешканцям багатоповерхівок.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
.gif)
