Рус Укр
ГоловнаПублікаціїАналітика Литва пропонує власну модель реформи ЖКХ
Новини ЖКГ
13 Жовтня 2020 p.
08 Жовтня 2020 p.
01 Жовтня 2020 p.
29 Вересня 2020 p.
18 Вересня 2020 p.
10 Вересня 2020 p.
09 Вересня 2020 p.
08 Вересня 2020 p.
02 Вересня 2020 p.
28 Серпня 2020 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 







 

Литва пропонує власну модель реформи ЖКХ

Вчора з офіційним візитом прибула президент Литви Даля Грібаускайте. Разом із литовськими міністрами закордонних справ, оборони та енергетики мають намір запропоновувати українському Президентові програму допомоги, такий собі «план Маршала» від Литви.

Очевидно, що на перемовинах будуть вирішені питання співпраці України і Литви  як у військовій, так і в енергетичній сферах, що є дуже актуальним в умовах ведення неоголошеної війни з Російською Федерацією та припинення останньою експорту вугілля в Україну для потреб вітчизняних ТЕС.

Нинішній українській владі дійсно є чому повчитися у Президента Литви та литовських урядовців. Наприклад, бути принциповими та завжди називати речі своїми іменами. На фоні деяких вітчизняних дипломатів та політиків вищого ешелону, які є занадто обережними в своїх оцінках подій на Донбасі, більшою патріоткою України виглядає саме Даля Грібаускайте, яка минулого тижня в інтерв’ю німецьким ЗМІ прямо назвала Росію терористичною державою, а війну України на Сході - обороною Європи від російської агресії.

Крім цього, Литва є чи не єдиною країною – членом Європейського Співтовариства, яка не тільки говорить про необхідність зменшення енергозалежності від російського природного газу, але й  дійсно в  реальності  роблять себе незалежними енергетично. Судіть самі. В жовтні цього року латвійським урядом було відкрито LNG - термінал у порту Клайпеда. Ця станція може забезпечити 90 відсотків всього споживання газу для трьох балтійських країн – Латвії, Литви та Естонії. Цей термінал є досить  вагомим аргументом, щоб в 2015 році поторгуватися з «Газпромом» за кращу ціну на природний газ для Литви. Окрім цього, по дну Балтійського моря Литва  прокладає електричний кабель до Швеції і до кінця 2015 року планує підключитися  до північноєвропейської мережі – це дасть можливість істотно  знизити поставку електроенергії з Росії. Такі дієві та реальні кроки Литви  по запровадженню енергонезалежності   є прикладом  для будь-якої країни Європи, особливо для України, яке в значній мірі є залежною від поставок російських енергоносіїв.

Читайте також: ЄС посприяє будівництву LNG-терміналу в Україні

Цінним видається також і досвід Литви у реформуванні житлово-комунального господарства. Після виходу в 1991 році зі складу СРСР Литва стикнулася з тими ж самими проблемами в сфері ЖКГ, що й інші країні колишнього соціалістичного табору: занедбаний житловий фонд, який не ремонтувався роками та будувався нашвидкоруч з метою дострокового виконання плану, зношені трубопроводи водопостачання та каналізації, великі втрати теплоносія в магістральних мережах тощо.

Основним і першим кроком на початку реформи у 1991 році була загальна  приватизація фонду державного орендованого житла, яка відбулась у досить короткий термін, і з того часу житло стало власністю мешканців.

Більшість жителів Литви (66%) живуть у багатоквартирних будинках, побудованих ще в 1961-1990 рр. У результаті старіння житлового фонду і дорожчання енергоресурсів було дуже важливо провести модернізацію  таких будинків.

У 2004 році Уряд Литовської Республіки затвердив Житлову Стратегію Литви, в якій визначені довготривалі цілі та завдання політики держави в області житла до 2020  року. Впроваджуючи в життя цю стратегію в 2004 році були затверджені програми розвитку фонду соціального житла, модернізації багатоквартирних будинків, в яких передбачені правові, фінансові та організаційні засоби.

Відповідно до литовського законодавства, власники квартир та інших приміщень володіють спільною частковою власністю, яка складається з окремих частин. Їм належать: приміщення загального користування в будинках (коридори, сходові клітки тощо), основні конструктивні елементи (підвали, дахи тощо) механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання загального користування (ліфти, система опалення, вхідний трубопровід, електромережа тощо).

Власники квартир та інших приміщень зобов'язані відшкодувати відповідну частину витрат, пов'язаних з обслуговуванням будівлі, податками та іншими платежами, які регулярно гуртуються в накопичувальний фонд на ремонт будівлі.

У Литві сьогодні існує 3 основні правові форми організації управління багатоквартирним будинком: товариство власників багатоквартирних будинків (житлові товариства); договір про спільну  діяльність з управління спільним майном; адміністратори (управителі), призначені органами місцевого самоврядування.

При цьому об'єкти загального користування багатоквартирного будинку належать на правах  спільної часткової власності власникам квартир і приміщень цього будинку. Частина

загальної власності власника приміщень відповідає співвідношенню корисної площі приміщень, що належить йому на правах власності, і загальної корисної площі житлового будинку.  Рішення приймаються більшістю голосів за правилом «одна квартира - один голос».

Співвласники багатоквартирного будинку можуть управляти і обслуговувати об'єкти загального користування і без створення товариства, але в цьому випадку вони зобов'язані укласти Договір спільної діяльності. Такий договір укладається на підставі цивільного кодексу Литовської Республіки. Власники квартир та інших приміщень в багатоквартирному будинку для управління спільним майном мають право і можливість укласти загальний (спільний) договір.

Читайте також: Закон про ОСББ розв'яже руки шахраям

У тому випадку, якщо не створюється товариство і не укладається договір спільної  діяльності для обслуговування та догляду за об'єктами загального користування призначається адміністратор нерухомим майном.  Адміністратором можу бути юридична особа, що має право на цю діяльність і в встановленому порядку отримала відповідну атестацію. Адміністратор діє від імені власників квартир та інших приміщень багатоквартирного будинку. Адміністратором може бути спеціально створене для цього органами місцевого самоврядування підприємство, інше державне підприємство, уповноважене рішенням органів місцевого самоврядування виконувати ці функції, або підприємство від іншої установи, атестоване у певному порядку та з досвідом адміністрування. Підприємство органу місцевого самоврядування (комунальне), що виконує функції адміністратора не може бути постачальником послуг з ремонту та обслуговування будинків, які воно адмініструє. Послуги з ремонту та обслуговування житлових будинків купуються шляхом проведення конкурсу (тендеру) виходячи з критеріїв ціни і якості. Адміністративні витрати беруть на себе власники всіх приміщень пропорційно до своєї частки в спільній власності. Тарифи на адміністративні витрати затверджує виконавчий орган місцевого самоврядування.

В 2008 році була заснована неурядова некомерційна організація «Палата з управління й технічного обслуговування житла Литви», яка у своїх лавах об'єднала організації та підприємства, що здійснюють всі види і форми управління та експлуатацію житлом. Для розвитку процесу модернізації були прийняті накази міністерства навколишнього середовища та інші правові документи. Модернізації підлягають будинки збудовані до 1993р. Модернізація багатоквартирних будинків практично почалася у 2006 році. Власники отримували від 30 до 50 % вартості інвестиційного проекту у вигляді державної допомоги.

Незважаючи на це, жителі Литви все одно не поспішають створювати товариства. В даний час близько 80% всієї спільної часткової власності багатоквартирних  будинків управляється адміністративними підприємствами, створеними органами місцевого самоврядування, 19 % - товариствами і 1% власників створили договір спільної діяльності. Цікавими є факти, які  оприлюдненими з цього питання латвійською газетою «Lietuvos rytas». Виявляється, що гірше за всіх товариства власників багатоквартирних будинків створюються в тих містах та районах, де в основному мешкає російськомовне населення, яке налічує в собі більше 300 тис. осіб і з’явилося  у Литві після Другої світової війни і після початку другої окупації Прибалтики Радянським Союзом. В основному до таких безініціативних мешканців литовських багатоповерхівок відносяться пенсіонери та люди, старші за 50 років, які ніяк не можуть позбутися радянської звички  скаржитися до «ЖЕКу», та які не мають довіри до голів Товариств співвласників житла, бо деяких з таких російськомовних голів вже притягнули до кримінальної відповідальності за шахрайство з грошима мешканців.  З таким населенням наполегливо працюють волонтери та фахівці «Палати з управління й технічного обслуговування житла Литви», роз’яснюючи їм необхідність виховувати в собі відповідального власника та доводячи переваги створення товариства співвласників житла.

Тож, України є чому повчитися у Литви  не тільки у військовій сфері, але й в галузях енергетики та житлово-комунального господарства. Головне для успішної реалізації реформ – це наявність політичної волі. Президент Литви  Даля Грибаускайте таку політичну волю точно має. А чи мають таку політичну волю Президент України Петро Порошенко, Верховна Рада України VIII скликання та новий склад Кабінету Міністрів України – побачимо зовсім скоро, адже чекати ще 23 роки в України просто немає часу.

Андрій Серьогін
 
Коментарі (1)
Sergiy
25 Листопада 2014 p. 14:23
Як не згадати похоронені першою Верховною Радою самостійної України пропозицій прибалтійських держав щодо будівництва продукто,-нафто,-газопроводів Балтика- Чорне море. Пята колона не дала цього вирішити, бо Росія рідний старший брат забашляв , а можливо декого і налякав особистими справами в КГБ.