Рус Укр
ГоловнаПублікаціїОСББ Житловий Кодекс лишили честі
Новини ЖКГ
19 Березня 2024 p.
07 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
04 Березня 2024 p.
01 Березня 2024 p.
29 Лютого 2024 p.
28 Лютого 2024 p.
23 Лютого 2024 p.
21 Лютого 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Житловий Кодекс лишили честі

6 вересня 2012 року Верховна рада відхилила та зняла з розгляду доопрацьований депутатами проект Житлового Кодексу.

Український парламент вже 8 рік поспіль намагається затвердити єдину правову базу та врегулювати норми житлового законодавства. Але відхилення та зняття з розгляду проектів Житлового Кодексу вже стало парламентської традицією. Що заважало парламентарям цього разу, проаналізували експерти.

6 вересня 2012 року Верховна рада відхилила та зняла з розгляду доопрацьований депутатами проект Житлового Кодексу. Законопроект має реєстраційний номер 2307-д, його авторами є група народних депутатів, членів парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіонального розвитку.

Читайте також: Житлові права безправних українців

Проект Кодексу вперше виносився на друге читання, незважаючи на розгромний висновок Головного експертно-наукового управління ВР та наполегливі рекомендації Головного юридичного управління ВР доопрацювати документ перед винесенням його на повторне друге читання. Схоже, автори Житлового Кодексу вдруге наступили на «старі граблі» юридичної та технічної недосконалості документу.

Невтішна хронологія

Представлена в сесійному залі версія ЖК має дві суттєві норми, які мають принципово вплинути на соціально-економічні умови життя та конституційні права українських громадян. А саме, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 72 проекту Кодексу, житло з державного або комунального житлового фонду надаватиметься громадянам за договором найму тільки у строкове користування.

По-друге, відповідно до ст.117 проекту, право на приватизацію житла матимуть лише ті громадяни, які користуються житловими приміщеннями у будинках державного та комунального житлових фондів загального призначення, збудованих і введених в експлуатацію до набрання чинності цим Кодексом. Обидві норми суперечать ст. 1, 3, 22 та 24 Конституції України. Згідно положенням Кодексу, громадяни, які тривалий час перебувають на житловому обліку і мають право на отримання житла у безстрокове користування з наступною можливістю його приватизації, в день набрання ЖК чинності таке право втрачають.

Читайте також: Квадратні метри амбіцій

Таким чином, обсяг та зміст прав громадян за проектом ставиться в залежність від часу отримання ними житла з житлового фонду, що прямо суперечить наведеним статтям Основного закону України.

Переважна більшість статей проекту спрямована на регулювання відносин, які вже врегульовані Цивільним Кодексом, законами «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та інших. Враховуючи те, що законопроект не містить положень щодо втрати чинності цими законами, та з метою уникнення правових колізій відповідні положення проекту, на думку експертів, слід виключити.

Правові колізії із ОСББ

Відповідно до ч. 3 ст. 143 законопроекту, протягом 1-го року з моменту набрання чинності Кодексом співвласники багатоквартирного будинку були б зобов’язані прийняти рішення щодо способу управління житловим будинком. Одним із таких способів є створення ОСББ, що утворюється загальними зборами мешканців будинку. Збори вважаються правомочними у разі, якщо в них узяли участь власники житлових і нежитлових приміщень у такому будинку, які мають понад 2/3 загальної кількості голосів. Згідно ч.5 ст. 146 Кодексу, рішення загальних зборів з питань, що належать до їх компетенції, обов’язкові для виконання всіма співвласниками житлових і нежитлових приміщень.

Читайте також: «Пастки» закону про ОСББ

Отже, мешканці, які не згодні з рішеннями цих загальних зборів, обмежуватимуться в праві користування своєю власністю. Це є пряме порушення ч.1 ст. 41 Конституції. Крім того, у експертів є суттєві зауваження до ч. 4 ст. 152 проекту закону, згідно з якою «у разі визначення органом місцевого самоврядування тимчасового виконавця послуги з управління житлом власники багатоквартирного житлового будинку або уповноважені ними особи зобов'язані укласти з ним договір про надання послуг з управління житлом». Це положення Кодексу суперечить ст. 627 Цивільного Кодексу, відповідно до якої «сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору».

Повторне не доопрацювання

Незважаючи на те, що значну частину зауважень, які було висунуто до проекту ЖК після повторного першого читання авторами його другої версії було враховано, деякі неузгодженості все ж залишилися. Наприклад, ч. 1 ст. 129 проекту Кодексу пропонується встановити законодавством порядок примусового виселення з житла, придбаного у кредит, у разі неповернення займу. Такі намагання прямо суперечать нормам ст. 47 Конституції, за якою «ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».

Читайте також: Житловий кодекс становить системну небезпеку

Інший приклад: згідно із ст. 112 проекту передбачено нарахування пені в розмірі 0,1% суми заборгованості за кожен день прострочення у разі несвоєчасного внесення плати за послуги ЖКХ наймачем та власником житлових приміщень. Це суперечить одразу ст. 614 Цивільного Кодексу та Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Згідно згаданим нормативним актам, стягнення пені є мірою цивільно-правової відповідальності, яка може бути застосована до громадянина лише при наявності його вини.

Нажаль, поки що в проекті Кодексу не запропоновано оптимальної форми регулювання саме житлових відносин, натомість більшість його статей присвячені регулюванню правовідносин, які взагалі не можуть бути предметом житлового законодавства. Провести роботу над помилками й підготувати черговий проект Житлового кодексу зможе, скоріше за все, наступний парламент.

 
Коментарі (2)
Андрій Осадчий1
12 Вересня 2012 p. 09:55
Що і потрібно було довести! Перед виборами зняли з розгляду всі непопулярні законопроекти: проект Житлового кодексу, проект Трудового кодексу...владі вигідна консервація існуючого становища в ЖКГ, краще ж субсидувати галузь та розпилювати бюджетні кошти в кармани чиновникам ніж дозволити комунальним підприємствам працювати за ринковими методами!
SERGEY1
12 Вересня 2012 p. 10:54
Че пилять ? Бюджет пуст, одна дохлая мышь , и та повесилась ! )))