Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЖитлоРеалізація житла за «комунальні» борги: міф чи реальність
Новини ЖКГ
07 Квітня 2020 p.
01 Квітня 2020 p.
31 Березня 2020 p.
27 Березня 2020 p.
23 Березня 2020 p.
17 Березня 2020 p.
11 Березня 2020 p.
03 Березня 2020 p.
28 Лютого 2020 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 









 

Реалізація житла за «комунальні» борги: міф чи реальність

В умовах постійного підвищення тарифів на комунальні послуги та зовсім непомітного поліпшення рівня життя населення постає закономірне питання: а чи настільки далекий той час, коли за «комунальні» борги забиратимуть нерухоме майно?!

За кілька років в Україні значно зросли ціни на енергоносії та комунальні послуги. І хоча поки останні підвищення повною мірою не відобразилися у даних Державної служби статистики, вони цілком можуть стати причиною примноження заборгованості за ЖКП вже найближчим часом і на кінець року підвести її до астрономічних сум.

Зауважимо, за інформацією Держстату, впродовж 9 місяців поточного року населенням країни було сплачено за житлово-комунальні послуги 34,5 млрд грн, а за електроенергію – 9,3 млрд грн. Це відповідно становить 100,4% і 118,5% нарахованих за цей період сум.
 
При цьому заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг зменшилась у вересні поточного року порівняно зі серпнем на 2,9% і на початок жовтня становила 11,87 млрд грн, середній термін заборгованості населення за всі послуги склав 3,1 місяця. Заборгованість українців із оплати електроенергії у цей час фіксувалася на рівні 2,35 млрд грн.
 
Як бачимо, динаміка позитивна, однак потрібно взяти до уваги, що до початку опалювального періоду розрахунки за ЖКП завжди високі, оскільки до них не включено вартість централізованого опалення для мешканців багатоквартирного будинку та газу який використовується для опалення власниками приватного сектору. А це левова частка «комунальної» платіжки.
 
У 2014 році, до речі, ситуація була подібною, проте на кінець року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, в тому числі і електроенергію, перевищила 17,3 млрд грн (борг за ЖКП – 14,7 млрд грн, борг за електроенергію – 2,6 млрд грн). З них 2,8 млрд грн – приріст заборгованості протягом відповідного року. 
 
Примітно, такого різкого зростання боргів - на 23,5% - в Україні не було, мабуть, з середини 90-х років.
 
Причиною примноження заборгованості за ЖКП послужило тодішнє підвищення тарифів. Нагадаємо, з 1 травня 2014 року в Україні майже на 60% зросли тарифи на газ для потреб населення. До цього вартість «блакитного» палива не змінювалася з серпня 2010 року. Мінімальний тариф становив 720 грн за тис. куб. м. З 1 липня збільшилися тарифи на теплову енергію для населення. У середньому по країні їхній приріст склав 40%. А з 21 листопада українці почали платити за тепло ще більше - набула чинності постанова НКРЕКП №146. 
 
У поточному році вартість енергоносіїв та тарифи на комунальні послуги зросли ще більше. Як відомо, згідно з постановою НКРЕКП №583, з 1 квітня вартість газу, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води становить 7,188 грн за 1 куб. м; для індивідуального опалення або комплексного споживання: у період з 1 травня по 30 вересня (включно) – 7,188 грн за 1 куб. м; у період з 1 жовтня по 30 квітня (включно): за обсяг, спожитий до 200 куб. м природного газу на місяць (включно), – 3,6 грн за 1 куб. м; за обсяг, спожитий понад 200 куб. м природного газу на місяць, – 7,188 грн за 1 куб. м. Таким чином мінімальна вартість «блакитного» палива зросла в 3,3 рази порівняно з раніше діючими цінами. 
 
Тарифи на електроенергію, згідно з постановою НКРЕКП №220, з 1 квітня підвищилися в середньому до 51,2 коп. за кВт-год, або на 45,2%, а з 1 вересня зросли знову - у середньому  до 62,8 коп. за кВт-год, що на 23% більше порівняно із «весняним» тарифом. Так, для населення, яке споживає до 100 кВт-год електроенергії на місяць (150 кВт-год - для сільської місцевості), у тому числі, яке проживає у будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф становить 45,6 коп за кВт-год; для населення, яке споживає від 100 до 600 кВт-год електроенергії на місяць - 78,9 коп. за кВт-год; для населення, яке споживає понад 600 кВт-год електроенергії на місяць - 147,9 коп. за кВт-год. 
 
 
Відповідно змінилися тарифи і на інші комунальні послуги – централізоване теплопостачання, гаряче та холодне водопостачання і водовідведення. Оскільки у тарифах на ці послуги є «паливна» складова.
 
Тож, вже в листопаді населення отримає платіжки з частковим включенням вартості опалення, а у грудні – рахунки, в яких відіб’ються усі названі підвищення цін та тарифів на енергоносії та комунальні послуги. Таким чином, прогнозовано, «комуналка» в середньому подорожчає: однокімнатної квартири (32 кв. м) – до 900 грн, двохкімнатної (45 кв. м) – до 1450 грн, трьохкімнатної (65 кв. м)  - до 2010 грн. Що майже вдвічі більше, аніж в березні поточного року.
 
Оскільки рівень доходів населення у 2015 році суттєво не змінився, порівняно з 2014 роком, натомість відбувся спад виробництва в усіх галузях економіки, інфляція сягнула 74% порогу, зріс рівень безробіття, тощо - може скластись ситуація, що незаможні українці фізично не зможуть сплачувати занадто великі рахунки комунальних платежів.  Відповідно виникає закономірне питання – чи не дійде до того, що через несплату за житлово-комунальні послуги на їхнє єдине житло, де фактично проживає родина, може бути звернено стягнення, тобто  через неможливість сплатити комунальні платежі родину виселять з квартири за борги?
 
На весні, коли Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг були затверджені нові тарифи начальник Управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Наталія Хоцянівська, зауважувала, що санкцій проти «комунальних» боржників не виключені. Зокрема, чиновниця згадала про Закон «Про виконавче провадження», однією з норм якого передбачається виселення і реалізація нерухомого майна неплатника. «Мені не хотілося б, щоб мої слова були сприйняті таким чином, що завтра почнеться відбирання майна у боржників. Але хочу сказати, що дійсно з цією ганебною практикою, яка руйнує всю систему надання та отримання житлово-комунальних послуг, потрібно, напевно, перейти до більш жорстких заходів для того, щоб цю ситуацію змінити і все ж змусити неплатників проводити розрахунки», - сказала вона.
 
Поряд з цим, за словами пані Хоцянівської, для боротьби з неплатниками Мінрегіон також ініціював внесення змін у Закон «Про житлово-комунальні послуги», які передбачають введення пені за несвоєчасну оплату ЖКП у розмірі 0,1% від суми неплатежу. 
 
Тож, загроза втратити нерухомість цілком реальна і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства такі методи боротьби з «комунальними» неплатниками підтримує. Однак, зауважимо, згідно із тим же Законом «Про виконавче провадження», стягнення на нерухоме майно допускається, якщо це не єдине житло боржника, а сума його боргу перевищує 10 мінімальних заробітних плат (з вересня 2015 року – 13,78 тис. грн). Цією нормою документ було доповнено у  2011 році.
 
Втім, навіть якщо відповідні умови порушено, стягнення нерухомості за борги – це крайній захід. Спершу боржнику надається можливість добровільно сплатити борг протягом тижня. Якщо розрахунок не проведено – першочергово стягнення  накладається на кошти боржника; у випадку, коли їх не вистачає - на рухоме або цінне майно; потім на окрему земельну ділянку (якщо така є); нерухоме майно і в останню чергу - на житло, в якому проживає боржник. Але й коли доходить до крайнощів – на таке житло спочатку накладається арешт, проводиться оцінка вартості, і лише після цього воно виставляється на аукціон. Для примусового ж виселення потрібен окремий вердикт суду, що ще більше ускладнює процедуру.
 
 
Таким чином, боржник має достатньо часу, щоб врятувати свою нерухомість. До прикладу, якщо квартира - єдине житло, - можна сплатити частину боргу, щоб сума заборгованості не перевищувала встановлений бар'єр у 10 мінімальних зарплат.
 
Прикро лише, що у боржників є тільки одне право - погашати борги. Навіть якщо до їхнього примноження привели об’єктивні причини, які перераховувалися вище.
 
Звісно, на законодавчому рівні є спроби встановлення справедливості. Так, наприкінці березня у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону №2460 «Про встановлення мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги і припинення їх надання (відключення)», а днями йому компанію склав ще один законодавчий документ - проект Закону №3406 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо захисту житлових прав громадян».
 
Першим законопроектом (№2460) передбачається запровадження мораторію на примусове стягнення житла, котре належить громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за ЖКП, а також на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій, відключення житлово-комунальних послуг громадянам України у разі несвоєчасного здійснення ними платежів за відповідні послуги. При цьому підкреслюється, що такий мораторій не поширюється на боржників, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких за попередній рік становить не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для сім’ї. 
 
Окрім того, відповідним документом пропонується тимчасово, до 31 грудня 2016 року, встановити мораторій на виселення громадян за несвоєчасну оплату ЖКП із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення. 
 
Другим законопроектом (№3406), згідно з пояснювальною запискою, передбачається встановлення заборони звертати стягнення на єдине житло боржника за заборгованостями за житлово-комунальні послуги, якщо співвідношення щомісячно доходу сім'ї до рахунків за ці послуги (сукупно за місяць в межах соціальних норм) становить більше 15%.
 
Однак не лише прийняття цих документів, але й те, що вони зможуть дійти до розгляду Верховною Радою, досить сумнівний. Більш реальне до втілення на практиці недавнє протокольне рішення Національної комісії щодо рекомендування постачальникам природного газу, які постачають природний газ побутовим споживачам, доповнити письмове попередження про відключення споживача від газопостачання у разі неоплати наданих послуг інформацією про можливість оформлення житлової субсидії із запрошенням до відповідного органу соціального захисту населення, а також не допускати до прийняття відповідного рішення органом соціального захисту відключення від газопостачання споживачів, які подали необхідні документи для оформлення субсидії. Але що це? - крапля в морі.
 
Анастасія Люк
 
Коментарі (3)
Александр2
17 Листопада 2015 p. 12:51
Сталин, тот только еду отбирал у нищих украинцев во время "голодомора", а эти и еду уже отобрали, и жилье собрались отнимать.
Коля Пухов
17 Листопада 2015 p. 21:59
ТОВ "Київгаз" ДП "Київгазенерджи" та ТОВ "Євро-реконструкція" тепер не зазначають у правій частині рахунку нараховану ними суму. Ця сума зазначається лише у лівій частині рахунку, яка після оплати залишається у споживача. Вважаю, що це робиться навмисно з метою подальших шахраювань та зловживань, оскільки дивлячись на праву частину рахунку не зрозуміло, на якій підставі споживач заплатив ту чи іншу суму.
Коля Пухов
22 Листопада 2015 p. 22:47
За моїми підрахунками, шляхом виселень та ішими способами позбавлення засобів існування за роки незалежності, а особливо під час президентства Януковича, було знищено більше українців, ніж під час сталінського голодомору.