Останнім часом в Україні часто говорять про реформи. Однак лишаються вони, в більшості, на рівні розмов, або ж імітації змін. Так, люстрація зачепила лише чиновників середньої та нижчої ланок, дерегуляція економіки залишилася на папері, проте фіскальних тиск на малий та середній бізнес посилився, кредити МВФ витрачаються урядом не на стимуляцію економіки, а на рефінансування комерційних банків.
Всі ці маніпуляції стали можливими завдяки тому, що український народ фактично відсторонений від державних справ та впливу на управління країною. Як і раніше, за часів СРСР, усіма справами в країні заправляють чиновники, призначені зверху, тобто – номенклатура. Внаслідок такого номенклатурного підходу, український ринок відрізняється непрозорістю, низьким рівнем організації, відсутністю систем контролю і зняття інформації, вкрай низьким ступенем регулювання. Система політичного «кришування» бізнесу звела нанівець зародки здорової конкуренції і породила монопольне ціноутворення на внутрішніх ринках, адже на українському ринку не працюють природні ринкові регулятори і постійно порушується закон вартості у цінах на товари та послуги.
Імітацією реформи виявилася і Загальнодержавна програма реформування і розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки, яка мала на меті створення ефективного власника житла та передачу функцій з управління житлового фонду приватним керуючим компаніям. Очікувалося, що в результаті реалізації положень цієї Програми на кінець 2014 року буде створено 45 530 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. За даними Мінрегіону, станом на 1 січня 2015 року в Україні налічується всього 16 536 ОСББ, що складає лише 36% від запланованої Програмою кількості ОСББ. Тож, реформа ЖКГ в напрямку створення конкурентного середовища на ринку послуг та ефективного власника повністю провалена.
Першопричиною такого провалу є те, що чиновницький номенклатурний апарат програв битву за свідомість українців в питанні доцільності створення ОСББ. Можновладці навіть не захотіли зрозуміти, як людина на рівні свідомості приймає рішення про вступ чи не вступ до ОСББ, тому програли стратегічно, спустивши «згори» планові цифри створення ОСББ. Чиновники в галузі ЖКГ, починаючи від всіх Міністрів і закінчуючи спеціалістами профільних департаментів облдержадміністрацій, зовсім не взяли до уваги, що майже 60% населення України - люди старше 40 років, свідомість яких увібрала в себе життєвий досвід у сфері обслуговування житла, накопичений за останні 50 років за часів радянського укладу. Такий «радянський» спосіб користування комунальними послугами, який передбачав утримання житла державними ЖЕКами за символічну плату, дуже подобався громадянам, не лише не було зруйновано із здобуттям Україною незалежності, навпаки, його було ще дужче поглиблено в свідомості українців, оскільки роками тарифи на комунальні послуги були «політичними», тобто штучно заниженими за допомогою адміністративного тиску, аби не викликати праведного гніву виборців перед черговими виборами. Звичайно, що середньому пострадянському споживачу комунальних послуг легше платити копійки за роботу ЖЕКу, при цьому залишаючись завжди невдоволеним його роботою, чим взяти на себе відповідальність за власний будинок та утримувати його в належному стані, бо так жили його батьки, а до того батьки його батьків.
Іншою причиною непопулярності ідеї створення ОСББ у широких мас є недосконалість українського законодавства, адже Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» №2866-ІІІ був прийнятий ще 29 листопада 2001 року. Звичайно, що за майже 15 років в нього було внесені значні зміни, однак навіть з урахуванням внесених змін, Закон №2866-ІІІ не відповідає реаліям сьогодення, адже в ньому відсутня норма про обов’язковість надання інформації з реєстру прав на нерухоме майно, яка забезпечуватиме легітимність установчих і загальних зборів ОСББ, правильність підрахунку голосів. На сьогодні отримати такі відомості можна лише від самого власника, оскільки інформація в реєстрі прав на нерухоме майно закрита. Незважаючи на це, Верховна Рада 25 березня минулого року відмовилася скасувати обмеження на доступ до держреєстру майнових прав на нерухомість, відхиливши відповідний законопроект №3378. Цей документ передбачав, що інформація з реєстру буде відкритою і доступною будь-якій фізичній чи юридичній особі на підставі її заяви. Таким чином, на сьогодні фактично утворився правовий колапс в регулювання діяльності та створення ОСББ. Не врятувало ситуацію і прийняття 24 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів постанови №722, якою затверджено Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно цього Порядку передбачена можливість за заявою власника (співвласника) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у разі створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу), надання інформаційної довідки з Державного реєстру прав, щоправда за відповідну плату.
Прийняття резонансного Закону України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» стало ще одним ударом по ОСББ, адже його нормами фактично нівельовано право ОСББ обирати собі керуючу компанію та взагалі порушує право спільної сумісної власності, крім цього, норми цього Закону не містять обов’язку передавати ОСББ зі своїх балансів монополістам внутрішньобудинкові мережі, а на яких правових підставах використовувати має їх монополіст, чи на підставі договору транзиту, чи субпідряду, також до сьогодні є таємницею.
Приймаючі 28 грудня 2014 року Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII, українські парламентарі прийняли урядову редакцію розділу ІІІ Податкового кодексу України. При цьому в переліку неприбуткових організацій, наведеному в новій редакції підпункту 131.1.1 пункту 131.1. ст. 131 ПКУ, відсутні об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків та житлово-будівельні кооперативи, які до 1 січня 2015 року були визначені неприбутковими організаціями, це не зважаючи на те, що ст.4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як неприбуткову організацію. Набрання чинності Законом №71-VIII фактично означає, що за результатами звітного періоду відбудеться вилучення державою в якості податкового платежу частини коштів, які співвласники спільно акумулюють для виконання спільних заходів щодо утримання майна та впровадження енергоефективних заходів. Знаючи про це, профільний комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства зареєстрував законопроект №1892 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій», яким передбачається повернення об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, асоціаціям власників жилих будинків та житлово-будівельним кооперативам статусу неприбуткових організацій. Але, навряд чи такий законопроект буде підтриманий Кабінетом Міністрів, адже внесеним на розгляд парламенту урядовим законопроектом №2147 «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2015 рік»планується збільшити показники дохідної частини державного бюджету по податку на прибуток підприємств на 2,3 млрд грн.
Прийняття Верховною Радою 13 січня 2015 року у першому читанні проекту Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (реєстр. №1565) попри негативний висновок щодо цього законопроекту Головного науково-експертного управління також не вирішить проблем ОСББ, оскільки його норми не кореспондуються між собою та суперечать чинному законодавству України, а це унеможливить його виконання у разі набуття ним чинності як Закону.
Тож як бачимо, парламентарями та урядовцями з високих трибун досі робляться заяви про необхідність розвитку ОСББ та всілякого сприяння з боку влади для якомога інтенсивнішого їх створення, але реальні справи тих самих урядовців та парламентарів свідчать про те, що всі їхні зусилля направленні на згортання процесу «ОСББізації» та виховання зручного виборця замість відповідального власника житла.
Андрій Осадчий
.gif)
