«Ставлення самих мешканців до своїх будинків повинно змінюватись», - Володимир Гройсман

В Україні є міста, які спростовують стале ствердження про те, що в цій країні неможливі реформа ЖКГ, подальший розвиток міської інфраструктури, формування ефективних власників житлового фонду. Одним з таких населених пунктів є Винниця.

 

Наші колеги – кореспонденти галузевого професійного видання «Час ЖКГ» поставили актуальні запитання голові міста Володимиру Гройсману.

 

Він розповів про те, як Винниці вдається тримати «високу планку», на яких засадах працюють міські ОСББ та яких новацій чекати вінничанам найближчого часу. Інтерв'ю відбувалось влітку та за цей час у Вінниці відбулося багато змін. Але підхід до вирішення нагальних проблем залишається незмінним. Вважаємо, що досвід Вінниці буде цікавим і для читачів «України Комунальної».   

 

 

Людей цікавить перш за все якість надання комунальних послуг: щоб у квартирах було тепло, щоб постійно була гаряча вода, не було перебої'в зелектропостачанням тощо. Ми, органи місцевого самоврядування, можемо постійно підвищувати якість обслуговування мешканців, викорінювати недбальство і хамство. Але якість послуг критично залежить від стану інфраструктури, і це питання ми самостійно вирішити вже не можемо. Потрібні значні кошти, яких у місцевих бюджетах немає. Тому тут потрібно об'єднувати і зусилля місцевої влади, і держави, і самих мешканців.

 

Сьогодні маємо замкнуте коло- через недостатність коштів неможливо робити серйозну модернізацію, а це призводить до низької якості послуг і значних втрат. Потрібно це коло розірвати. У тарифах має бути інвестиційна складова. Тоді у місцевих комунальних підприємств з'являться можливості проводити програми модернізації. Необхідно розвивати інститут ефективного власника - ОСББ, і розробляти стимули для їх кредитування з боку банківських структур. Тоді до цього процесу долучаться самі мешканці. І передбачати прогнозоване надходження коштів за державними програмами. І, звичайно, потрібно розширювати, а не звужувати повноваження органів місцевого самоврядування. Природно, що на місцях краще видно, які роботи потрібно виконувати першочергово, і саме на місцях потрібно це вирішувати. Усі ці питання постійно обговорюються представниками Асоціації з представниками урядових структур.

 

 

 

Ми завжди відкриті до співпраці, готові ділитись тими напрацюваннями, які маємо, і це ніяк не залежить від моєї посади в Асоціації. До нас щороку приїздять колеги з десятків міст і ми охоче ділимося нашим досвідом. Водночас і наші працівники завжди шукають нові цікаві ідеї, які можна реалізувати в нашому місті. До речі, деякі інновації ми запроваджуємо завдяки пропозиціям самих вінничан. Як приклад, мені на сторінку спілкування із вінничанами, яка на одному із сайтів діє вже сім років, свого часу один із жителів написав, що дістали вже ці черги, щоб сплатити за комунальні послуги. І запропонував впровадити проект з оплати комунальних послуг через Інтернет. У результаті через деякий час за допомогою спеціального сайта такий сервіс запрацював. За комунальні послуги люди можуть сплачувати з домашніх комп'ютерів, а ті, в кого їх немає, можуть це робити через спеціальні термінали, які розташовані по всьому місту. Віднедавна стало можливим здійснювати через Інтернет і оплату за перебування дитини в дитячому садку.

 

 

Сьогодні дійсно нелегко реалізовувати всі ідеї у життя. Але у нас є прийнята у 2010 році Концепція стратегічного плану розвитку міста «Вінниця - 2020». У ній чітко сформульовано: куди ми йдемо, і яких цілей ми хочемо досягнути до 2020 року по тих напрямках розвитку міста, які визначені як пріоритетні. Зрозуміло, що для реалізації всіх наших планів потрібні серйозні ресурси. Але підкреслю: ми чітко знаємо, які плани потрібно втілити вжиття першочергово, і що робити після того. Щодо ресурсу, то знову ж таки - якісне планування в умовах обмеженості місцевих бюджетів дозволяє нам рухатись правильним шляхом.

 

Крім того, ми постійно шукаємо додаткові ресурси та можливості. Як приклад - наш спільний проект з енергоефективності зі Швейцарським бюро співробітництва в Україні, скріплений відповідним Меморандумом, що був підписаний на рівні Державного секретаріату з економічних питань Швейцарської Конфедерації, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та виконавчого комітету Вінницької міської ради. Завдяки цьому проекту ми залучили 16 млн швейцарських франків на безповоротній основі. Він розрахований на два роки, і перший етап буде реалізовано вже у цьому році водному з мікрорайонів міста. Ідеться про комплекс заходів, які дозволять скоротити споживання енергоресурсів одночасно із покращенням якості послуг централізованого теплопостачання вінничанам.

 

 

Сьогодні на балансі міста 1563 багатоповерхівки, у 273 з них створено ОСББ. 72 об'єднання приватизували прибудинкові території. Якщо говорити про ОСББ, то, як на мене, цей процес у Вінниці відбувається досить динамічно. Наш профільний департамент та громадські організації-партнери не просто роз'яснюють людям, що створення ОСББ дозволить покращити якість обслуговування багатоповерхівки, пояснюють, що об'єднання самостійно встановлює рівень квартирної плати (і, як правило, в об'єднаннях цей тариф на 15- 20% нижчий), а також навчають голів ОСББ і старших по будинках усьому тому, що вони мають знати. Навчання відбувається на базі нашого технічного університету. Однак на цьому співпраця не закінчується, бо наші працівники та голови ОСББ знаходяться у постійній комунікації між собою. Це моя позиція - чиновники не повинні створювати людям проблеми, вони зобов'язані допомагати їм їх вирішувати. У протилежному випадку таким людям не місце в нашій команді.

 

Але про «тотальну ОСББ-зацію», як на мене, говорити не варто. Об'єднання співвласників багатоповерхових будинків передбачають іншу систему, яка відрізняється від тієї, до якої звикли наші мешканці. У людей повинен бути вибір. Хочуть мешканці створити ОСББ і обслуговувати свій будинок самостійно - будь ласка. Хочуть об'єднатись, але залучити для обслуговування спеціалізоване підприємство - нема питань. Готові залишитись на обслуговуванні в існуючому житлово-експлуатаційному підприємстві - це їх рішення. Люди самі повинні визначатись, де їм краще. Питання тільки в тому, що ставлення самих мешканців до своїх будинків повинно змінюватись. Адже нам у спадок дісталась радянська система обслуговування житлового фонду - за все несе відповідальність ЖЕК. Хоча насправді більшість квартир у багатоповерхівках давно приватизовані. І не тільки квартира, але й сходи, горище, підвали - це все власність мешканців будинку. Вони самі повинні між собою визначатись, як правильно управляти своєю власністю. Тому ми паралельно розпочали створювали інститут «Старших по будинках», щоб люди були більш активними: ЖЕК не надав якісну послугу - старший не підписує акти виконаних робіт, і люди, відповідно, за це не сплачують. А хто буде старшим - питання до жителів будинку, вони самі його обирають і делегують йому повноваження бути головним у взаємодії із надавачем послуг. З минулого року старші по будинках отримали можливість не тільки контролювати роботу ЖЕКів із надання послуг мешканцям, але й за згодою жителів самостійно замовляти додаткові послуги.

 

 

 

Це якраз те, про що я щойно сказав - постійна комунікація і зворотний зв'язок. На сьогоднішній день Ресурсний Центр підтримки ОСББ міста Вінниці є опорою та підтримкою для існуючих ОСББ та тих, що створюються. До його складу входять працівники міської ради та представники 3-х громадських організацій, у тому числі Асоціація ОСББ. Створення такого центру дало можливість сконцентрувати діяльність та розвиток ОСББ у місті Вінниці. На базі центру системно проводиться тренінги та семінари для представників ОСББ з питань та проблем, що виникають у діяльності об'єднань. Центр – це можливість для мешканців отримати консультацію, обмінятися думками та досвідом. Його працівники також слідкують за змінами в законодавстві, пропозиціями грантових проектів, досвідом інших міст і країн.

 

Якщо говорити детальніше, то позаминулої зими за кошти ІFС було проведено 50 енергоаудитів будинків ОСББ та підготовлено 20 бізнес-планів для проведення тепломодернізації висоток. У минулий зимовий період додатково проведено 20 енергоаудитів, за результатами яких також будуть розроблені бізнес-плани. Ця робота дозволяє ОСББ на підставі отриманих звітів та документів брати участь у грантових проектах щодо утеплення житлових будинків. Спільно з ІFС ми також працюємо над механізмами кредитування ОСББ приватними банками і над пропозиціями щодо державного регулювання цього процесу, які б дозволили запустити такий механізм. До речі, у минулому році міська рада затвердила Програму стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів у будинках ОСББ «Енергоефективний будинок. Крок за кроком», яка розрахована до 2020 року.

 

 

Як я вже говорив, старший по будинку – це мешканець багатоповерхівки, який представляє інтереси своїх сусідів (жителів будинку) перед обслуговуючим житлово-експлуатаційним підприємством. Це людина, яка фактично є посередником між мешканцями і ЖЕКом. Через інститут «Старших по будинку» ми хочемо активізувати позицію самих мешканців та налагодити нормальні ділові взаємовідносини людей із ЖЕКом. Спочатку пояснити людям це нововведення було важко, але сьогодні в переважній більшості будинків мешканці вже обрали старших. Ми, звичайно, підтримуємо таких ініціативних людей, які фактично виконують складну роботу на громадських засадах (авт.: міська влада надала старшим по будинку пільги - вони не сплачують квартплату та плату за вивезення твердих побутових відходів). До речі, у 2011 році старші по будинках об'єднались в Асоціацію для надання допомоги та консультацій своїм колегам.

 

 

Ми дійсно провели оптимізацію мережі. Скоротилась фактично чисельність керуючого складу, а працівників, які безпосередньо обслуговують будинки, залишилось стільки, скільки того потребують обсяги робіт. На мою думку, це було абсолютно правильне рішення. Нам удалося майже на 50% скоротити накладні витрати підприємств, тепер працюємо над зміцненням матеріальної бази та покращенням кадрового потенціалу. У цілому ЖЕКи на сьогодні працюють беззбитково та бездотаційно. А раніше це були величезні дотації та збитки. За останні роки в декілька разів збільшились обсяги виконання ремонтних робіт.

 

ЖЕКи стали досить потужними, а головне - відповідальними по відношенню до людей підприємствами, здатними вчасно та якісно виконували ті завдання, які перед ними стоять. У той же час ми продовжуємо реорганізовувати систему утримання і управління будинків.

 

 

 Поки що ця система тестується на базі одного ЖЕКу. Справа в тому, що її аналогів в Україні немає, не було такого досвіду і в розробників програмного забезпечення. Ми разом зробили цей досить амбіційний крок і зараз відшліфовуємо програму, дивимось, як вона працює на практиці. Автоматизована система управління житлово-комунальним господарством міста - це однозначно суттєвий крок уперед, який допоможе вивести на якісно новий рівень роботу галузі. Ми плануємо наступного року поширити цю систему на всі підприємства ЖКГ та інтегрувати її з іншими системами, які вже працюють у нас. Доступ до бази даних по житлово-комунальному господарству будуть мати і старші по будинках. Вони зможуть у режимі реального часу отримувати всю необхідну інформацію щодо стану їх будинку; роботи надавачів послуг; робіт, які виконувались, які плануються, які нарахування по будинку...

 

 

Я особисто обережно відношусь до залучення приватного капіталу в сектор ЖКГ На жаль, у нас у місті був негативний досвід співпраці з приватними структурами. Нам довелось відмовитись від послуг декількох приватних ЖЕКів через скарги мешканців. Була дуже неприємна історія, коли приватна структура, яка орендувала одну з котелень, довела ситуацію до кризи і напередодні опалювального сезону повідомила, що не подасть тепло на цілий мікрорайон. Довелось розривати угоду і в авральному режимі виправляти ситуацію. Насправді, європейські директиви прямо говорять про те, що форсована приватизація у сфері ЖКГ не є доцільною, оскільки ключовим є питання забезпечення якісного та своєчасного надання соціально значимих послуг. Окрім того, прихід добросовісних інвесторів критично залежить від економічної обґрунтованості тарифів. Приватний власник не буде працювати собі в збиток. Він повинен повернути свої інвестиції, і, якщо його надходження недостатні, то він буде компенсувати свої збитки за рахунок подальшого руйнування системи. Якщо ж приватні власники і комунальні підприємства будуть поставлені в рівні умови, ми зможемо успішно конкурувати і при цьому гарантувати захищеність мешканців від несподіванок.

 

 

При зміні політики щодо тарифоутворення, у першу чергу, до уваги повинна братись соціальна захищеність наших громадян. Якщо збільшення тарифів відбудеться, то повинно бути враховано, що зросте кількість отримувачів субсидій. Система надання субсидій, яка створена у місті Вінниці, організаційно справиться з додатковим навантаженням. Якщо держава передбачить відповідні кошти, то соціально незахищені категорії не постраждають. Можливість віднайти такі кошти є, якщо перенаправити кошти, які сьогодні спрямовуються на компенсацію різниці в тарифах. Але потрібно врахувати, що частина родин платитиме більше, але не матиме права на отримання субсидій. Потрібно передбачити компенсатор і для цієї категорії громадян. Одночасно повинні бути передбачені стимули для енергозбереження. Питання, підкреслю ще раз - на часі, але воно дуже непросте, і, якщо приймати відповідне рішення, то потрібно чітко зважувати усі соціальні ризики.