Рус Укр
ГоловнаПублікаціїОСБББезконтрольна якість послуг ЖКГ
Новини ЖКГ
19 Березня 2024 p.
07 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
04 Березня 2024 p.
01 Березня 2024 p.
29 Лютого 2024 p.
28 Лютого 2024 p.
23 Лютого 2024 p.
21 Лютого 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Безконтрольна якість послуг ЖКГ

В Україні відсутній механізм громадського контролю за якістю житлово-комунальних послуг (ЖКП).

Чинна нормативно-правова база не узгоджена та не забезпечує участі громадян та органів самоорганізації населення (ОСН) у процесах тарифоутворення, планування та контролю за якістю ЖКП. Без всебічного залучення громадськості та органів самоорганізації ситуацію в галузі не виправити. Такий висновок в своїй резолюції затвердили делегати Всеукраїнської науково-практичної конференції «Громадській контроль в житлово-комунальній сфері: роль органів самоорганізації населення», що відбулася у Львові 29-30 вересня 2012 р.

Андрій Крупник, співорганізатор Конференції та голова ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» повідомив, що за підсумками проведеного опитування серед 579 експертів та практиків галузі було визначено, що більшість людей (70%) не задоволені якістю ЖКП. «Найгірші оцінки має утримання будинків та прибудинкових територій, а також утримання мереж. Лише 20% людей говорять, що вони якось здатні впливати на стан справ у цій сфері», - розповів голова Асоціації. На його думку, наявна ситуація свідчить про необхідність серйозного перегляду правової бази.

Читайте також: Злоякісна забудова столиці

За переконанням п’ятдесяти делегатів конференції з різних регіонів України, на заваді запровадження механізмів громадського контролю стоять понад 20 підзаконних нормативно-правових актів, що потребують серйозних змін та доповнень. «Здійснивши аналіз цих підзаконних актів, ми дійшли висновку, що вони взагалі не передбачають жодних механізмів участі громадян. Таких механізмів немає на етапі визначення постачальника або виробника послуг, на етапі формування тарифів, на етапі оцінки якості наданих послуг, ані при здійсненні перерахунків. По суті справи люди відсторонені від процесу, який їх безпосередньо стосується», - заявив Андрій Крупник. 

Закон на заваді контролю

Найбільше нарікань з боку учасників Конференції викликав законопроект «Про органи самоорганізації населення» в редакції Мінрегіону («У.К.» - лист від 30.08.2012 р. № 7/13 – 14051), з приводу якого було затверджено окрему заяву, в якій констатовано, що окремі положення цього документу суперечать державній політиці сприяння розвитку громадянського суспільства. Вони гальмують розвиток руху самоорганізації населення, а підготовка самого законопроекту у запропонованій редакції відбувається з порушенням демократичних процедур і без проведення належних консультацій з громадськістю.

 «У цього законопроекту фактично немає автора. Це дивно чути, але проект закону, який посилається на узгодження, обговорювався на засіданні президії Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад. Дуже цікава ситуація, коли відповідальною за підготовку законопроекту була визнана саме ця асоціація», - заявив Олексій Орловський, член Конституційної Асамблеї та директор програми «Громадянське суспільство та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження». «На круглому столі 30 липня мені запропонували представити цей законопроект у спотвореному вигляді, від чого я відмовився, і тоді почали шукати автора. У підсумку, представляв і захищав його виключно Секретаріат Кабінету Міністрів», - додав пан Орловський. За його словами, проект закону в поточній редакції довелося «шукати», оскільки його текст навіть не було надано для ознайомлення.

Серед недоліків даного документу було відзначено позбавлення ОСН статусу представницьких органів, суттєве звуження їх фінансових джерел, виключення з числа повноважень проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади та підписання актів виконання робіт та надання послуг у сфері житлово-комунального господарства в багатоквартирних будинках. Також звернемо увагу, що цей проект виключає положення про можливість делегування ОСН права складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері благоустрою населених пунктів. Неврегульованим залишається й питання подальшої долі майна та фінансів, отриманих не з бюджетних джерел в разі ліквідації такого об’єднання.

Читайте також: Учасники ОСББ зможуть заощаджувати на «комуналці»

«Ми категорично проти Закону «Про органи самоорганізації населення»,  підготовленого в редакції  Мінрегіону. Жителі кожного міста мають право самостійно визначити, якими мають бути стандарти надання ЖКП, і законотворці  зобов’язані дослухатися до їхніх пропозицій», - зазначила Євгенія Абрамова, експерт Одеського суспільного інституту соціальних технологій. У той же час пані Абрамова переконана, що підготовані за наслідками Конференції 20 проектів підзаконних актів, що передбачають внесення змін до чинної правової бази, допоможуть створити необхідні умови для розширення участі громадськості у забезпеченні належної якості житлово-комунальних послуг.

Учасники конференції запропонували свої проекти Концепції модернізації системи місцевої демократії та закону про органи самоорганізації населення.  На окрему увагу заслуговує й проект наказу «Про затвердження Порядку забезпечення участі членів територіальних громад у здійсненні громадського контролю за наданням житлово-комунальних послуг». В цьому документі пропонується  визначити загальні умови до відбору та визначення виконавців ЖКП, сформувати процедуру громадського контролю за визначенням переліку послуг, розрахунку та узгодження тарифів. Також ця ініціатива містить свій підхід до контролю громадських уповноважених за якісними та кількісними показниками ЖКП, формулює механізм публічних звітів про стан надання таких послуг.

ОСББ та ОСН мають різні шляхи?

Про свою готовність підтримати ініціативи членів Конференції заявила голова Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства Марина Ставнійчук. Радник Президента переконана, що подібні нормативні зміни створять умови для здійснення громадського контролю у сфері надання житлово-комунальних послуг.

За думкою іншого учасника Конференції, львівського міського голови Андрія Садового, без реальної, зацікавленої участі громадськості в управлінні місцевими справами, без її співпраці із органами місцевого самоврядування неможливо вирішити будь-яку суспільно важливу проблему. Його позицію поділяє й директор департаменту житлової політики Мінрегіону Віталій Шаповаленко, який вважає співпрацю влади та громадськості необхідною для вирішення проблем галузі. «У нас сьогодні є діалог між владою та громадськістю, який триває, хоча і з певними складнощами. За останні два роки Мінрегіоном зроблено чимало для того, аби повернути житлово-комунальне господарство обличчям до споживачів, до людей, для яких воно власне і існує», - зазначив пан Шаповаленко.  

Втім, самі експерти не є одностайними в питаннях  нормативного визначення  моделей громадського контролю в системі ЖКП. Окрема дискусія виникла навколо розмежування  статусу ОСББ та ОСН. І це при тому, що за статистичними даними в Україні вже створено понад 1370 органів самоорганізації населення, а темпи зростання їх чисельності є найвищими серед більш ніж 50 видів суб’єктів господарювання в Україні.

Читайте також: Київ відмовляється від розвитку ОСББ на користь ОСН

«Я переконаний у тому, що два паралельних потоки, які зараз представляють собою ОСББ та ОСН, мають увійти в одну ріку, я певен в тому, що в будинку – це ОСББ, а на вулиці, кварталі, мікрорайоні – це ОСН. І ніхто мене поки не переконав у зворотному», - вважає член Національної ради з питань створення та забезпечення функціонування ОСББ  та координатор голів ОСББ м. Житомир Ігор Скоропад. Натомість пан Крупник висловив принципово  іншу думку: «ОСН и ОСББ - це дві великі різниці. І ми не можемо одним замінити інше. Ми не можемо вважати універсальною формою ані ОСББ, ані ОСН. Ці дві форми існують поряд». Різними є й підходи до ролі та статусу самих органів самоорганізації та їх взаємин із ОСББ. За думкою самого Андрія Крупника, в кожному будинку, де функціонує ОСББ, має бути створено домовий комітет як орган громадського контролю за діяльністю господарюючого суб’єкта.

Отож, питання запровадження дієвого громадського контролю в системі житлово-комунальних послуг лишається відкритим, а недосконала та суперечлива законодавча та підзаконна нормативно-правова база продовжують стримувати процеси самоорганізації. Втім, експерти, представники влади та органів самоорганізації переконані в тому, що створення такого механізму необхідне. Саме це й було зафіксовано в резолюції та заяві учасників науково-практичної конференції. Обидва документи буде спрямовано до Президента, Прем’єр-міністра, Мінрегіону та голови Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. 

 
Коментарі (0)